Голова РДА відповіла на запитання читачів Район.Рожище

Напередодні звітування про проведену роботу за рік очільниці виконавчої влади району Інни Гайворонської Район.Рожище оголосив ДІАЛОГ ВЛАДИ ТА ГРОМАДИ.

Щиро дякуємо всім читачам за запитання! Запитання, які стосувалися компетенції лише міської ради чи дублювалися, ми не включили у список запитань або на ці запитання було дано відповідь один раз.

Пропонуємо до вашої уваги відповіді голови Рожищенської райдержадміністрації. 

Аліна, м. Рожище

— Коли закінчується цього року опалювальний сезон у районі, зокрема в дитячих садочках? Чи не повториться минулорічна ситуація, коли після виключення тепла у квітні були приморозки, а температура у спальнях дитячих становила тільки 8 градусів тепла? Батьки готові були придбати за власний кошт обігрівач, а не можна, бо там стара проводка, яка може згоріти! Я, наприклад, знаю, що у третьому садочку можна включати обігрівач в період вимкнення опалення. Виникає дивна ситуація. Батьки готові допомогти дітям і садочку фінансово, а не можуть. Бо вже стільки років не виділяються кошти на заміну проводки, зокрема в ДНЗ № 1 Рожища. Коли ці кошти будуть виділені?.. 

— Згідно з постановою Кабміну, опалювальний сезон у районі починається чи завершується згідно з температурним режимом. Стандартно 15 квітня, але будуть братися до уваги погодні умови: якщо 3 дні поспіль температура на дворі менш ніж 8 градусів тепла, ми не маємо права вимикати опалення.

Щодо заміни електромережі в садочку. Давайте будемо ініціювати розгляд цього питання, але разом з міським головою В’ячеславом Поліщуком, аже міські садочки — у віданні міської ради. Повністю бухгалтерія та фінансування іде через мерію. Ми лише надаємо з районного бюджету цільову субвенцію на їх утримання. Тож, повторюсь, треба через міську раду розпрацьовувати це питання і говорити про заміну електропроводки, щоб, дійсно, можна було в такі холодні дні ставити нормальні обігрівачі або ж навіть електричні стінки.

Ірина, м. Рожище

— Як районна влада може вплинути на покращення трудової дисципліни в районній поліклініці та амбулаторії сімейної медицини?.. Вранці нікого не знайдеш: то чай п'ють,то 5-хвилинка, потім - обід. Або прийдеш,  кажуть: у мене прийом закінчено, буде інший лікар о 14-00 (і це ще тільки 12 год.!), а у дітей - жар... А стоїш під кабінетом,то йдуть без черги всі родичі медперсоналу, знайомі й т.д.

— Районна лікарня та амбулаторія є комунальною власністю районної ради. Там є навіть окремий спеціаліст, відповідальний за комунальне майно та контракти, які укладаються з керівниками. Ми на своєму рівні проводимо наради щодо матеріально-технічного забезпечення, і мені керівники цих установ гарантують, що у них дотримуються графіки й вони часом роблять контрольні перевірки перебування на робочих місцях лікарів. 

Ми в РДА напряму на це вплинути не можемо, це буде перевищення компетенції. Навіть догани не можемо виписати тому керівнику – за недотримання трудової дисципліни. Минулого року в нас такі спроби були, ми на районну раду подавали клопотання. Але з тих пір, як я бачу, нічого не змінилося.

Позапланову перевірку ініціює тільки готова районної ради Андрій Музика. Ми можемо хіба що запропонувати, а якщо це підтримає голова чи депутати, достатньо засідання галузевої гуманітарної комісії. Вони можуть запросити на комісію тих самих керівників — Віктора Редзія та Володимира Мосійчука — і спільно з ними розробити план заходів.

Колектив кооперативу «Крайовий», м. Рожище

— Проблема електрифікації масиву по вулицях Луговій, Зеленій та провулку Луговому в місті Рожище Вам відома. Самотужки члени кооперативу вирішити цю проблему не можуть. Чи можемо ми запланувати робочу зустріч-нараду із Вашою участю з  цього питання?

— Проблематика нам знайома, оскільки члени кооперативу зверталися до нас, і не тільки. Там стоїть питання електрифікацї вулиць масиву, і на це потрібно понад  мільйон гривень. Люди прекрасно знають, що ми вивчали це питання, але немає у нас фінансової можливості на це скерувати кошти, і тим паче це більше питання міської ради. Наше бачення — треба говорити про співфінансування з області. Немає проблеми в тому, щоб зустрітися, достатньо зателефонувати мені та домовитись про зустріч. Проблема — як грамотно залучити ці кошти.

Читач, Рожище

— Чим ви можете пояснити, що всі практично всі додатково отримані 2015 року в бюджет кошти були просто переведені в зарплату для службовців відповідних держорганізацій? У нас взагалі є якийсь план розвитку району чи мета —  що більше заробимо, то відразу проїмо?

— Минулий рік був специфічний тим, що у нас було неврегульоване питання індексації. І розрахунок заробітньої плати був непередбачений, оскільки індекс інфляції вираховується тільки помісячно. Дійсно, валова частка коштів з перевиконання районного бюджету була спрямована на цю статтю. Бо є вимоги Бюджетного Кодексу, який говорить, що допоки не будуть забезпечені захищені статті (заробітня плата + енергоносії), ми не маємо права скеровувати кошти на іншу ціль. Ми були зобов’язані забезпечити людей не преміями, а обов’язковими платежами, з урахуванням розміру індексації. Це обовязково!  Якби ми це не зробили, наші лікарі, педагоги, працівники комунальних закладів у судовому порядку відсуджували б ці кошти. З іншого боку, минулого року ми також зафондували 2,4 млн грн. в енергозбереження.

Історик, Рожище

—  Назвіть хоч одну галузь у нашому районі, де є прогрес. Не чіпайте сільске господарство, де показники дає голандець Ерік де Вріз.

— Найцікавіше, що не Ерік де Вріз дає показники по АПК, а ТзоВ «Чебені плюс»… Щодо іншого. У нас хороша тенденція – у 2,8 раза збільшилися внутрішні інвестиції підприємств, імпорт зріс майже на половину, майже на 2 млн. грн. більше отримано коштів по платі за землю по району, на 15 млн. більше власних надходжень отримали місцеві ради, відбулося доволі серйозне узаконення акцизного збору, оформлення документів та використання землі.

Освітяни, Рожище

— Коли освітянська галузь отримає керівника? Ви обіцяли це зробити ще у вересні, коли звільняли Ціося. Ми втомилися від безладу, який твориться в освіті.

— Враховуючи непросту ситуацію, що склалася в цьому напрямку, і ряд судових процесів, було прийнято рішення про проведення робочого конкурсу на зайняття вакантної посади начальника відділу освіти. Хоча, згідно з процедурою, я могла б просто подати кандидатуру на погодження. Конкурс оголошено 9 березня, прийом документів триває до 9 квітня. І тоді незалежна конкурсна комісія, в яку ми хочемо залучити представників з облдержадміністрації та громадськості, розгляне всі ці заявки. Кого рекомендує комісія, того кандидата я подаватиму на погодження. Наразі я не маю права розголошувати, хто подає документи, але бажаючі є. Тенденція показує, що в останні дні приносять багато заяв.

Тетяна, Ігор, м. Рожище

— Якщо взяти всі проведені ремонтні роботи в закладах освіти міста батьками, то виникає питання: на чиєму вони балансі? Коли влада почне допомагати батькам в ремонті школи? І за чий кошт роблять ремонт в РДА та у відділі освіти?

— Наскільки я пам’ятаю, РДА не бачила ремонту останні 10 років. І у віддділі освіти ремонту теж не проводилося. Нам заборонено спрямовувати кошти з бюджету навіть на поточні ремонти.

Школи перебувають у районній комунальній власності, їх власник – районна рада. Всі витрати на школи ідуть через освітню субвенцію, з розрахунку на кожну дитину кожного року виділяється певна сума. Цього року в нас є недофінансування по освітній субвенції. Але ми говоримо про укрупнення шкіл. Є школи, де вартість учня втричі перевищує кошти, які виділені державою на утримання цього учня.

Ще минулого року постало питання оптимізації 7 шкіл: частину хотіли реорганізувати, частині зменшити ступінь і, відповідно, економити гроші. Тоді це не вдалося зробити, бо були місцеві вибори, і рішення районної ради не підтримали.

Але якщо ми цьогоріч проведемо корективи, попрацюємо плідно у квітні – травні над цим напрямком з педколективами та батьками, по кожній школі покажемо економію до 600 тисяч гривень у рік, то вже за рахунок вивільнених коштів можна говорити про централізовану закупку фарби, витратних матеріалів і господарським методом робити ремонти у школах.

Наразі позачерговою сесією виділяємо кошти на закупівлю автобуса на умовах співфінансування. Поки що хочемо брати Луківський напрямок — з Дубища до Лукова. Оскільки у Луківській школі до 25 учнів, вона з 1 вересня не має права фінансуватися з освітньої субвенції. Там немає автобуса. А без автобуса ми не можемо говорити про оптимізацію мережі. Щоб за умови закриття школи ми гарантували батькам, що  буде нормальний довіз учнів. Плануємо придбати два автобуси.

Медпрацівники, Рожище

— Скорочення посад у районній лікарні — це просто скорочення посад чи "прибирання" неугодних осіб та заміна їх на лояльних?

— У нас відбувається медична реформа, ідеться про те, що другий ступінь (на місцях) повинен бути оптимізований.  Ведеться чіткий статичний прорахунок: скільки у пологовому відділенні пологів на рік, скільки ліжкомісць зайнято в кожному відділенні на рік, тобто навантаження. І дані по нашій районній лікарні показали, що має бути скорочення ліжкомісць, адже пропозиція більша, аніж попит. Міністерство охорони здоров’я визначає скорочення по кожному медичному закладу, і такий процес відбувається по всій області.

На даний момент у  нас недофінансована державна субвенція на захищені статті (зарплата та енергоносії) у медичній сфері, тому що оптимізація має бути проведена в першому півріччі. Стоїть завдання існуючими коштами закрити ці захищені статті. Тому ще раз наголошу: це скорочення не персоналій, а ліжкомісць. Звідси — розрахунок необхідних штатних одиниць обслуговуючого персоналу. І це не залежить ані від головного лікаря, а ні від РДА.

Надія, м. Рожище

— Чому мало приділяють уваги демобілізованим бійцям АТО, які прописані в Рожищі? Одних бійців запрошують на зустрічі, концерти, а інших - ні. Де справедливість? Всі вони нас захищали. Чому Ви як голова РДА особисто не поспілкуєтеся з цими людьми, поцікавитесь їх життям, організуєте їм концерт? Просто подивіться їм у вічі. А не чекайте, поки вони накладуть на себе руки. 

— Минулого року ми намагалися оптимально проводити роботу з демобілізованими. В цьому напрямку активно працював районний Центр у справах сім’ї, дітей та молоді під керівництвом Олега Шварцкопа, а також відділи освіти та культури РДА.

Я особисто ініціювала, щоб у нас в районі організувалась громадська організація, яка представляла б інтереси цієї категорії. Я в кожному публічному заході брала участь, і половині учасників бойових дій спільно з головою райради вручила посвідчення учасника бойових дій. Коли були заходи, приурочені до пам'ятних дат, які ми відзначали, чи державних свят, ми робили загальні оголошення в районній газеті із запрошення всіх учасників АТО. А особисто вже запрошували тих, на кого прийшли якісь нагороди або посвідчення. Можливо, люди це сприйняли як виділення когось, бо посвідчення приходять не всім одночасно, є різні хвилі демобілізації. Цю роботу проводимо поступово: на когось документи ще виготовляються, комусь вручаються. Обіцяю, що надалі ми врахуємо цей момент, і будемо робити персональні запрошення всім демобілізованим.

Працівники районної служби у справах сім’ї, дітей та молоді провели опитування, і на його основі склали соціальну картку потреб демобілізованих, де є склад сімї, проблеми та потреби військовослужбовців. У мене зараз тут лежить 140 таких карток.

І ще один момент. Стан людей різний, дехто взагалі уникає спілкування. Мої працівники доповідають, що коли приходять у сім'ї демобілізованих, є різні реакції: хтось не відчиняє, хтось виганяє, а є такі, хто нормально спілкується. Ще проводимо у школах роботу: до учнів на патріотичні заходи запрошуються усі демобілізовані. З них у кращому випадку приходить 10% запрошених. Не так просто дається їм цей публічний виступ. Наприклад, одного разу ми просили до виступу на районному заході демобілізованого, який має державні нагороди. Коли він вийшов, його просто трясло…

Наталія, с. Вишеньки

— Скажіть, будь ласка, коли буде відремонтована дорога на відрізку Носачевичі - Вишеньки?

—  Наразі не можу дати чіткої відповіді. Ми узагальнили інформацію по потребі всіх доріг цілого району і передали управлінню капітального будівництва ОДА.  Також напряму працюємо з Автомобільною службою доріг. На жаль, поки що бюджет Автомобільної служби доріг не затверджений. Ми самі в очікуванні, ця інформація опрацьовується.

Микола, с. Сокіл

— Коли буде проведений капітальний ремонт дороги на Сокіл? Але не так, як недавно зробили до Оленівки. Не треба в грязюку кидати і так не якісний асфальт. Прохання перевірити відмивання коштів на цій ділянці дороги.

— Однозначно ремонт точно буде цього року, бо там уже катастрофічна ситуація. Зі свого боку, робимо все, щоб залучити до ремонту кошти з обласного бюджету і підприємців-розробників кар’єрів.

Світлана та Ольга, м. Рожище

— Коли перестануть їздити великі вантажівки по вулицях Промисловій та Шевченка? А то аж шибки у вікнах і стіни трусяться від їхньої ваги.

— Минулого року ми добилися, щоб у Дубищі було сертифіковане місце розташування вагового комплексу для перевірки тоннажності машин. Обмежувальні знаки стоять всюди. Наразі є проблема з патрульною службою ДАІ, яка обслуговує два райони, у нас її по суті немає, вона в Ківерцях. А також стоїть питання доброчесності самих перевізників. Не виключаємо, що як почнеться сезон, будемо контролювати, щоб всі машини проходили через вагу, яка фіксує тоннажність. При її при перевищенні виписуватимуться штрафні санкції. Наразі мінімальний розмір штрафу становить 1700 гривень.

Учасники КО «Арт Лайф», Рожище

— На днях ми в Культурному об'єднання «Арт Лайф» проводили в соцмережі опитування щодо думки містян та жителів району про доцільність «реорганізації» Івана Купала в етно-фестиваль української народної творчості та історії з тематикою Рожищенського краю.   95% опитаної аудиторії – «за»! Парк пустує, він по суті помаленьку відмирає, а такий фестиваль зміг би вдихнути в нього нове життя. Чи є можливість відродити цей фестиваль для мешканців району? Чи готова районна влада долучитися і допомагати в його організації?

— Ми готові долучитися та володіємо ресурсом. У нас у такому форматі розпрацьовуються заходи районного рівня, створюється оргкомітет, ми прописуємо план заходів, наповнюваність, відповідальність. Я ще раніше проговорювала з відділом культури щодо цього свята. З їхнього боку теж є бажання, і ми готові допомогти в організації, зокрема створити оргкомітет і долучити вже всіх причетних - і культуру, і міськраду, і сільські ради, - щоб зробити цей захід потужного формату.

Мешканка с. Топільне, вул. Жовтнева

— Живемо без ліхтарів усю нашу незалежність. Контраст разючий:  на перехресті вулиць Наталії Ужвій  в Рожищі та Жовтневої в Топільному з 21 ст. попадаєш у 19 ст. Неодноразово звертались до екс-сільського голови, відповіді не отримали, не знаємо, куди нам звернутись ще. Можливо, це можна якось урегулювати?

— Ми надіслали доручення сільським радам, щоб вони свій бюджет спрямовували на два пріоритети: освітлення та ремонт доріг. Мешканцям села треба звернутися до нового сільського голови, бо це в його компетенції. Фінансовий ресурс Топільненської сільської ради не великим, але про освітлення, за умови накопичення коштів, можна говорити під кінець року.

Олександр, Рожище

— Що відбувається з консервним заводом, він буде працювати чи ні? З чуток, новий і старий власники ведуть судові спори. Людей понабирали, завод зараз стоїть і ніхто нічого простим людям не каже.

— Там, дійсно, ідуть судові процеси. Вони уже мали б закінчитися, наразі триває процедура «затягування» в господарському суді. Всіх юридичних нюансів я не знаю. Інвестор, Куковіца Федір Михайлович, котрий хоче серйозно розпрацьовувати завод, наразі чекає остаточного рішення суду, щоб офіційно запрацювати. Без рішення суду він не ризикує це робити, бо там же і банк задяний, є обтяження на майно. Він не може використовувати ресурс заводу, поки не буде поставлена остання крапка.

Інвестор – він сам білорус – раніше займався цим заводом. Аж поки не почалося рейдерське захоплення. Тоді він відмовився від цього проекту. Але зараз знову хоче зайти з власними інвестиціями в район і розпрацювати завод повністю. Він готовий 150 людей взяти, а якщо все піде добре, то навіть до 450 працівників!

Мешканці села Береськ

— Через те, що стан дороги Доросині-Береськ - яма на яма на ямі, перевізники відмовляються їздити в село. Транспорт їздив не дисципліновано, мусили звертатися в облдержадміністрацію, щоб налагодитит графік. Хоча не виключено, що через поганий стан доріг графік руху автобуса знову буде порушуватися.

— Всі перевізники, які ходять до нас у район, міжрайонні. Відповідно, компетенція визначення перевізника та підписання угод – за облдержадміністрацією. Ми реагуємо на ці моменти, перевізники отримують письмові офіційні попередження, у випадку порушення, постає питання про розірвання угоди. По цих питаннях наразі працюємо з місцевими радами напряму.

— До половини села прокладений товстий кабель на електроенергію. Коли сильний вітер, половина села не має проблем з електропостачанням, друга половина сидить без світла. Коли буде прокладена друга частина кабеля?

— Це питання до керівника Рожищенської філії ПАТ «Волиньобленерго» Миколи Стасюка. Сільська рада має ініціювати звернення на тему покращення якості послуг до цього приватного підприємства. Якщо ідеться про технічні несправності, то вони повинні усунути ці несправності. РДА готова долучитися, якщо там буде якесь нерозуміння ситуації.

Мешканці села Ворончин

— Адмінбудинок колишнього колгоспу передали на баланс сільської ради. Його хочуть передати ДНЗ, тим самим розширити дитсадок, який є дуже маленьким. Адмінбудинок потребує ремонту. Чи допоможе районна влада його відремонтувати?

— Це питання нами вивчалося, і ми будемо пропонувати на наступний рік цей проект у Фонд регіонального розвитку на умовах  співфінасування і районного бюджету, і обласного, і державного. Це капітальні видатки. Проектно-кошторисна документація готова, її тільки треба перерахувати і запланувати на наступний рік.

Мешканці села Городині

— Чи допоможе районна влада відремонтувати будинок культури? У 2013 році з державного бюджету на його ремонт обіцяли 190 тисяч гривень. Однак у зв’язку з подіями на Сході України гроші так і не надійшли, а враховуючи ріст доллра ціни виросли, і тепер ремонт коштує дорожче. Голові пропонують ремонт на основі співфінансування, але таких коштів бюджет села не має.

— Наразі мені складно відповісти на це питання. Оскільки справді  в нас на реконструкцію та ремонт будинків культури не закладено жодної копійки. Поки що немає такого ресурсу в районного бюджету, а у Фонд регіонального розвитку ми не можемо його включити, бо там не такий великий бюджет. Будемо працювати на цю тему з сільською радою, щоб реалізувати це за рахунок Фонду обласного регіонального розвитку. Але там обов'язково стоїть вимога співфінансування, тобто щоб долучався місцевий бюджет – громадf села. Якщо громада вкладає – це свідчення того, що цей об’єкт їй дійсно важливий.

Мешканці села Кобче

— Перевізник відмовився від рейсу Луцьк-Рожище-Кобче. Зараз виконується лише два рейси на день Топільненською маршруткою: о 7 годині ранку і о 8 годині вечора. Діти і педагоги, які доїжджають, змушені, приїздити в школу за півтори години до початку уроків. Надто пізно їздить маршрутка і ввечері. Тож вчителі та школярі не мають як дістатися додому. Чи буде відновлений маршрут Луцьк-Рожище-Кобче?

— Ми з цим питанням звернулися в ОДА, воно там на розгляді. Вони мають оголосити конкурс, у них є цілий перелік маршрутів, не тільки по району, а й по області. Провели перший тур відбору, найближчим часом має бути другий.

Мешканці села Кременець

— Людина має право приватизувати до 2 гектарів земель для ведення особистого селянського господарства. Як показує практика, всі земельні ділянки можуть бути в селі «розкидані», оскільки видати наділ для проведення сільгосп робіт в одному місці не можливо (ділянки можуть бути  в різних кінцях села, і різної площі). Раніше «старий» керівник геокадастру на всі ділянки для ведення сільського господарства робив один проект, люди могли «вкластися» в право безкоштовної одноразової приватизації. Тепер новий керівник вимагає окремий проект на кожну ділянку, відповідно, на це йде багато коштів. Це законно?

— Новий та колишній керівники працюють в межах чинної законодавчої бази. Земельне законодавство доволі динамічно змінюється. Нині є  таке поняття як кадастровий номер земельної ділянки, немає масиву. Кожна ділянка має бути в електронному варіанті на карті держгеокадастру, кожна ділянка має свій персональний номер. А щоб його присвоїти, треба проект відведення індивідуально на кожну ділянку. Новий керівник не має права виходити за межі чинного законодавства. Раніше кадастрові номери присвоювались при бажанні, це було необовязково. Тепер немає можливості цього уникнути.

Мешканці села Літогоща

— Чи допоможе районна влада встановити котел на тверде паливо в ДНЗ села Літогоща? Там зараз є електричний котел, який дорого обходиться громаді. Щомісячно за спожиту електроенергію сплачується 4 тисячі гривень, а сам садок все одно добре не опалюється.

— Дошкільний навчальний заклад -  на балансі сільської ради. Ми з районного бюджету профінансували енергоносії, зарплату та частково за харчування. А питання матеріально-технічного забезпечення – це все ж таки більше компетенція сільської ради. Щодо заміни котла, то у нас в бюджеті статті такої не планується, навіть якби я і хотіла. В цьому випадку батькам треба розмовляти з сільским головою, а тоді вже він хай звертається до нас, щоб ми подумали, де є ресурс, який можна залучити на цю ціль, і прийняли виважене рішення. Я особисто не можу ініціювати це рішення, бо садок — у власності сільради.

Мешканці села Копачівка

— Транспортне сполучення Рожище-Олександрівка-Підліски. Перевізник готовий здійснювати 2 рейси зранку і ввечері через Копачівку, однак він не проти їздити напряму через Рожище 4-5 разів на день, при умові хорошого стану дороги з Рожищ на Олександрівку біля газового складу. Дорога грунтова, в досить поганому стані. На її ремонт потрібні кошти, які цьогоріч в бюджені не були закладені. Люди дуже хочуть цей маршрут. Чи допоможе районна рада вирішити це питання з ремонтом дороги?

— Коли ми підняли інформацію по цьому питанню, то з’ясували, що там був перевізник, але він відмовився. Те, що в нашій компетенції, — ми оголосили конкурс на внутрішні перевезення по району. Але всіх перевізників цікавить прив’язка до міста Луцька. Тому зараз обговорюємо це питання з облдержадміністрацією таким чином: щоб перевізник взяв маршрут між Луцьком та Рожищем з прив’язкою до наших внутрірайонних перевезень і обслуговував ще ті села, в які невигідно їздити.

Микола, Копачівка

— Чи правда те, що ви як новопризначена голова РДА у минулому році вимагали від «Рожище-автодор» зробити дорогу на Підліски, мотивуючи це організованим вами чи Олегом Савчуком колективним зверненням від жителів цього населеного пункту? Адже усім відомо, що ви живете саме там. Хіба таке припустимо, коли є більш важливі стратегічні дороги по району, а можливості обмежені?

— Можу поінформувати. На Підліски давно є асфальтована дорога, у прекрасному стані, якщо порівнювати решта доріг по району. І я не маю такої компетенції -  вимагати ремонт доріг у «Рожище-автодор». Минулого року дійсно було колективне звернення, але від мешканців села Олександрівка, які мотивували своє прохання тим, що до них не хоче їздити перевізник. Ми пробували залучити кошти обласного бюджету, Копачівська сільська рада теж виділила певні кошти, але на ремонт дороги, яка на території села Копачівка.

Вадим, Григорій, Петро, м. Рожище

— До яких пір очільники району будуть користуватися службовими авто як власними? Буквально в неділю 20 березня близько 12 год. 00 хв., громадянин Ігор Шкільний сідав у службове авто біля свого кафе "Містечко". Не думаю, що він там був по службових цілях.  Перестаньте самі їздити службовим авто на роботу і з роботи. Й таке саме зауваження голові райради Андрію Музиці. 

— Наскільки мені відомо, приблизно у той момент перший заступник голови РДА Ігор Шкільний забирав працівника районної ради, і вони їхали на похорон демобілізованого бійця Івана Пащука. Все одно він виконував функції представника виконавчої гілки влади. Свого часу на Громадській раді РДА використання службових автомобілів ми обговорили окремим питанням. Ситуація така. Й у вихідні ми виконуємо представницькі функції. Можу заявити, що минулого року, коли я працювала головою адміністрації, жодної копійки з бюджету РДА не пішло на бензин. Близько 400 гривень тільки було використано на заміну деталей авто. Наша бухгалтерія готова все підтвердити. В нас так є, і це вже не перший рік.

Я за бензин плачу з власної кишені, навіть чеки зберігаю. У вихідні дні часто беру участь у заходах, звітах, їжджу в сільські ради. Тому я змушена брати службове авто і обгрунтувала таку необхідність громадським організаціям.