Рожищенські активісти побували на "судилищі" бійців з 51-ї ОМБР

19 Лютого 2016, 20:15
2188

На жаль, не так багато нині людей цікавиться справами бійців 51-ої ОМБР.

Прикро, адже хлопці першими потрапили в пекло війни, а тепер ще мусять доказувати військовій прокуратурі, що не зраджували Батьківщини, не залишали самовільно частини, а гідно виконували свій обов’язок.

Щоб підтримати бійців 51 ОМБР, сьогодні до Володимир-Волинського міського суду відправилися і активісти рожищенської "Самооборони", зокрема й ті, хто служив у лавах 51 ОМБР.

Сьогодні розглядалося чотири кримінальні справи у самовільному залишенні бійцями військової частини.

Через хворобу до залу суду не з’явився перший обвинувачений Олександр Хвась, тому суддя Лященко був змушений перенести засідання на 11 березня.

Перенесена з вчорашнього дня справа Максима Силюка набула іншого змісту обвинувачення (нагадаємо, Максима Силюка судять за те, що він минулого року з 7 вересня по 24 грудня та з 5 по 31 січня 2015 року самовільно залишив військову частину). Як прокоментував правозахисник підсудного, Василь Нагорний, військова прокуратура прибрала із обвинувачуваного акту ч. 2 ст. 407 КПК України.

— Цей крок ними був зроблений, аби не дати можливості суду винести виправдальний вирок Максимові, — каже правозахисник. — Довести вину підзахисного у цій частині жоден представник сторони обвинувачення не міг. А свої дії, які підпадають під частину третю цієї статті, Силюк ніколи не заперечував. Незрозуміло одне — для чого було проводити 15 судових засідань та марнувати час та кошти бійця, які він витрачає із власної кишені, аби, зрештою, змінити обвинувачення…

Тож, розгляд справи бійця Силюка відбудеться 29 лютого, після того, як правозахисник та його підопічний ознайомляться із документами наданими військовим прокурором Олегом Балакунцем.

А от справа Яльницького трохи спантеличила всіх присутніх у залі суду. Військовий прокурор, зачитавши акт обвинувачення, вказав й конкретний термін відсутності підопічного Василя Нагорного у військовій частині. Видно, змучений від судових тяганини Василь Яльницький вирішив визнати себе винним. Свідчення підопічного розхвилювали присутніх, вкотре підтверджуючи той факт, що на той час у військових частинах та військкоматах був суцільний хаос та безлад.

— 10-го квітня 2014 року мені зателефонували та сказали з’явитися до військкомату. Там мене повідомили, про те, що мобілізують та наказали наступного дня з’явитися із речами. Я тоді був далеко від дому, тому при мені не було військового квитка, тільки паспорт. Та це не стало перешкодою, мені швидко виписали новий та відправили на Рівненський полігон на навчання. У новому військовому квитку про призначення на певні посади записи не робили. Я говорив, що я інструктор і те, на що мене призначають, я робити не вмію. Почули мене лише перед відправкою на Схід. У зоні АТО перебував до вересня 2014 року.

Слухаючи чоловіка, розумієш, що багато чого він може розповісти, адже там на Сході не сидів і не перекладав папери на столі, а дійсно, гідно захищав країну. Дуже болісно за таку державу, яка з героїв робить зрадників. Їх кинули першими в пекло війни, а тут звинувачують в «самовільному залишенні військової частини», та ще й терміни мають суттєві розбіжності. За словами Яльницького, по прибуттю у  розташування частини у Володимирі-Волинському, всіх солдат зібрали на плацу та «усно» наказали їхати додому, оскільки у частині немає де спати і чим їх годувати.

—  Офіцер сказав, аби ми залишили свої координати та по першому дзвінку були готові з’явитися у розташування військової частини, — говорить боєць. —Ми час від часу приїздили до Володимир-Волинського, заходили до командирів, але вони казали нам, що посад, на які ми призначені немає у штатному розписі, завдань -  немає. Тому знову відпускали додому. В березні 2015 року командування зателефонувало і повідомило, щоб я прибув у місто для відправки на Рівненський полігон. Із навчання повернувся 19 березня і в частині дізнався, що рахуюся у списках СЗЧ.

Дивно, чому хлопців осуджують за виконання усних наказів, а до командування частини військова прокуратура діла немає. Та ще й те, що Яльницький був на полігоні для Олега Балакунця не є фактом виконання бойових завдань. Суддя Олександр Лященко постановив про зміну рішення суду та призначив допитати свідків обвинувачення та захисту, а також дослідити письмові доказів. Справу перенесли на 16 березня.

За словами Василя Нагорного, справа четвертого бійця 51 ОМБР, Олександра Корецького, є дуже болючою, бо чоловіку ще й досі не дістали із ноги осколок – «подарунок» зі Сходу. А тут ще й у суді треба доводити свою правоту. Прикро, чи не так?

Сьогодні по справі Корецького мали заслухати свідків обвинувачення, але жоден із них так і не з’явився на судове засідання. Суд перенесли на 16 березня. І знову покаліченому бійцеві треба буде вкотре їхати до суду…

За словами наших активістів, якось не по собі стає на отаких-от ганебних судових засіданнях... Коли ті що, можливо, й не знають, як це сидіти в окопах, тримати оборону, йти в бій, подекуди не маючи належного озброєння, і думати, чи не настане сьогодні твій останній день, осуджують і влаштовують "судилища" над справжніми героями.

Ірина ЗЕНЦ


 

Коментарі
26 Лютого 2016, 18:32
"для чого було проводити 15 судових засідань та марнувати час та кошти бійця, які він витрачає із власної кишені, аби, зрештою, змінити обвинувачення…" - а коментар у юриста спитати ніяк??? Сценарій такий, прокурор був впевнений, що суд щось дасть, на фоні останіх подій судді почали прогібатись під людей. Тут прокурор розуміє, що буде виправдальний (навіть більше того знає, так як з суддями спілкується і приблизну свою думку суддя висловлює). Прокурор знає, що за виправдальний з однієї великої зірки на його пагонах може стати чотири маленьких. Тому міняє обвинувачення, щоб отримати хоч якусь судимість на ту людину, в сподіванях, що від "ляща" який дасть начальство зірки с погон не посипляться чи не поменшають.
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024