«Декорація, екзотика – це не рентабельність, це для душі» — фермер-птахівник Святослав Приходай

19 Лютого 2016, 12:20
3941

На околиці селища Дубище проживає знаний не тільки в районі, а й у цілій області фермер із 40-літнім стажем Святослав Приходай, захопленням якого є екзотична птиця.

Про дубищенського "колекціонера" регіональні ЗМІ писали вже не раз. Втім, час спливає, ситуація змінюється.

Тож кореспондентка Район.Рожище поспілкувалася зі Святославом Володимировичем про нинішні справи у господарстві, почула поради для молодих фермерів та дізналася про нове хобі птахівника. 

... Одразу біля хвіртки ми побачили усміхненого чоловіка, який повів показувати своє пернате ( та й не тільки) «багатство». Чого тільки там немає: павичі, нутрії, кролі, корови, свині, гуси, качки, індокачки, декоративні кури (такі, як пухові та брами), і до того ж, всього не по одному виду. 

1

1

1

1

Святослав Володимирович зізнався, що захоплення птицею у нього ще з дитинства. "Почалось  з простої птиці, потім моє захоплення набувало все більших темпів. Почав їздити на виставки. Бував скрізь, де тільки згадувалось про них: і в Києві, і у Львові, і в Тернополі. Потім, як закінчив Рожищенський технікум, пішов працювати в Топільне (ще тоді колгоспи були), Ватутіне. Як повернувся з армії, двадцять років відпрацював на нашій Рожищенській птахофабриці, починаючи з інкубцеха і вирощування молодняка.  Ну, а пізніше в мене з’явилось  захоплення — павичі. Дуже мене ця птиця вразила".

Святослав Приходай розповів, що зараз його різноманіття пернатих зменшилося, адже для кожної породи потрібні окремі вольєри, щоб птахи не парувалися між собою. Можливо, як закінчиться будівництво, син перейме його справу. 

Ми запитали, чи має дубищенський «колекціонер» свого улюбленця. На це Святослав кивнув головою у протилежний бік — з вікна хліва саме виглянув павич. «В нього дуже красивий хвіст та окрас. Можна сказати, що це гордість нашого господарства, адже молодняк ще не має такого забарвлення, а вже дорослий самець  дивує своєю красою», — пояснив фермер. 

1

Також Святослав Володимирович поділився з нами своїм досвідом, як розпізнати, коли птах почуває себе некомфортно.  

— То вже як тільки щось не те, то, зазвичай, зрозуміло по самому погляду птиці: очі в неї стають сумні, та й сама вона стає нерухлива, видно, що щось дошкуляє їй. Та й все залежить від того, яка птиця. Павичі доволі рухливі, курка більш флегматична, качка, гуска  полюбляє більше воду. До кожної треба мати свій підхід і кожна, звісно, має свої переваги, — сказав господар. 

За словами Святослава Приходая, свою «колекцію» пернатих він вирощує не задля збуту м’яса, та й керується не прибутком, а душевним задоволенням. 

— Якщо птиця дійсно породиста, то її легко продати і, правду кажучи, можна копійку вторгувати. Хоча, зважаючи на те, що зернові дуже дорогі, вирощування птиці є нерентабельним. Так, яйце дороге, але все рівно затрати кормів не окуповують вироблену продукцію. Звісно, якщо  займатися птицею, яка тільки іде на яйце чи на м’ясо, тоді це вигідно. А декорація, екзотика – це не рентабельність, це для душі, — зауважив фермер.

1

Як виявилося, пернаті, вухаті та рогаті — не єдине господарство Святослава. Чоловік полюбляє також квіти. Розповідає, що найбільше вподобав жоржини, яких має понад 100 сортів (!). Лілії, хризантеми,чемерники, підсніжники, крокуси, гіацинти, нарциси, лілійники — і це далеко не весь асортимент «квітучого царства» Святослава Володимировича.

— Я вже більше перейшов на квітникарство, тому що здоров’я трішки не дозволяє так далеко по виставках їздити. Колись пропонували мені й у Польщу їхати, але все вперлося в те, що не було закордонного паспорту. А займатися квітами просто спокійніше. Я захожу в квітник – і просто душею відпочиваю, отримую задоволення, насолоду. Мені з квіткою і простіше, і дешевше. Не знаю, можливо, це роки вплинули, можливо, з віком щось змінилося. Хоч птицю я теж не відкидаю. Найулюбленіші мої птахи лишаються зі мною, — з усмішкою сказав співрозмовник. 

Також ми запитали у фермера, чим люди себе мотивують, займаючись екзотичними видами пернатих: естетичним задоволенням чи все ж таки прибутком? Святослав Володимирович відповів,що якщо раніше можна було собі дозволити тримати багато поголів’я та витрачати гроші лише на те, що воно красиве, то так зараз роблять рідко, хіба що дійсно хтось має великі статки. Нині ж люди стараються вижити. Щоб добре було і щоб ще й прибуток з цього.

— Якщо хтось хоче займатися вирощуванням екзотичної птиці, раджу, в першу чергу, 5 разів зважити перед тим, як зробити перший крок. Тому що, якщо хороша екзотична птиця, їй все-таки потрібен догляд набагато кращий, ніж простій курці. Буде шкода, якщо люди вкладуть свої кошти, і потім не зможуть довести справу  до пуття. Це непросто — займатися екзотами, декорацією, адже вони більш примхливі, у них слабший імунітет, вони більш вибагливі до кормів. Та й взагалі в екзотичних птахів не такий розвинений природний імунітет, як в звичайної курки, — зазначив Святослав Володимирович. 

Після нашої розмови фермер взявся «вмовляти» свого улюбленого павича сфотографуватися. Але той, на жаль, позувати не захотів, і ми ледь «спіймали» його у кадр.  

Під кінець розмови Святослав Володимирович поділився з нами своєю думкою щодо стану сучасного сільського господарства. 

— Якщо брати в загальному, то зовсім запущена племінна робота. Я не вважаю себе чудовим спеціалістом, але в господарстві ми маємо велику рогату худобу, та й, практично, коли я працював в Топільне, там велась дуже хороша племінна робота, запліднення проводилось штучне, молочними, породистими плідниками, і там дійсно було розвинене це господарство, була і молочність висока, і продуктивність. Так само, коли я на птахофабриці працював, там теж несучість курей була висока. А на даний момент у нас в країні племінної роботи ні в тваринництві, ні в птахівництві немає. Хіба що з-за кордону завезуть якесь племінне яйце, то трішки щось поповниться, а так племінна робота запущена. Скрізь уже йде споріднене спаровування, ніякої генетики не ведеться.. Запущено та й все… — підсумував Святослав Приходай.

Розмовляла Ельміра САФАРОВА

Коментарі
19 Лютого 2016, 22:52
Так, саме зараз племінна робота - вона як така трохи загальмована, на жаль... Хоча ще років три-чотири тому цю справу в області піднімали досить серйозно. Екс-заступник голови ОДА Карпюк приділяв цьому значну увагу, з Німеччини в область завозили для штучного запліднення високоякісну спермопродукцію, намаглися підняти генетику тварин. Окремі господарства це розуміють і займаються цим і зараз. Для прикладу - Кобченський свинокомплекс закуповує племінних хряків в Нідерландах, Англії, Німеччині. Власник давно виношує думку отримати для підприємства статус племзаводу. Не все так погано..
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024