Як у Рудці Козинській на весіллі міщан били
-
-
>
-
>
-
>
6065
Сутички на весіллі сьогодні сприймаються як традиційні забави, які часто-густо лишають спогади на все подружнє життя молодих. А якщо весілля відбулося майже 500 років тому? А ще й коли на святі побили не аби кого, а поважного ремісника-кушніра, міщанина з Муравиці (сьогодні це містечко Млинів, на Рівненщині). Тоді про таку подію пам’ятатимуть задовго після неї.
Гортаючи сторінки давніх книг можна багато чого цікавого дізнатися, особливо, якщо це сторінки актів Луцького гродського суду. Гродські суди розглядали кримінальні та цивільні справи місцевої шляхти. Так от, на одну з таких справ, що стосується нашого краю вдалося натрапити. І, слід сказати, що виявилася вона надзвичайно цікавою та навіть дещо кумедною.
Отже, події відбувалися далекого 1593 року, у неділю, 6 червня, у маєтку волинського чашника Федора Рудецького, селі Рудка, що тепер зветься Козинською. В той день руденський піданний Ілько віддавав заміж свою дочку за міщанина з Муравиці на ім’я Антон Максимович. Молодий прибув на весілля, як і годиться з великою кількістю своїх приятелів, серед яких був муравицький міщанин, ремісник-кушнір Куцко Верещака. Гуляли вдома у нареченої. І, судячи з усього, гуляли усім селом. Коли ж частування закінчилося, усі гості роз’їжджалися по домівках. Разом з усіма їхав додому й Куцко Верещака. Та від’їжджаючих гостей на дорозі поруч з селом зупинили місцеві руденці Онисько Онацкович, Андрій Солобкого син та Прокоп з іншими своїми помічниками. Вони ж побили кушніра, «чоловіка спокійного і нічого не винного», забрали у нього коня з сідлом та уздою, забрали опанчу (верхній одяг), шапку, підшиту лисовим хутром, шовкову хустку, пояс з ножами та сумку, в якій було півтори копи та шість грошей литовських. Крім того руденці сильно побили Куцка Верещаку, а той весь пожиток одразу привласнили та «понесли до себе додому».
Справа набула величезного розголосу. Ледь вибравшись з Рудки, Куцко Верещака направився до Луцька, щоб показати свої рани місцевим урядникам і хоч якось притягнути до відповідальності винних. Його оглянув возний повіту Луцького Марк Бранний, який засвідчив на суді, що бачив потерпілого в якого була рубана кривава рана на лівій руці біля плеча, на тій же руці бачив рану рубану через пальці, плечі та спина від шиї до пояса були сині та попухли від ударів.
Внаслідок цих подій до Луцького гродського суду звернувся муравицький урядник пан Станіслав Козаревський від імені віленського тивуна та старости кам’янецького Яна Паца, підданим якого був кушнір Куцко Верещака. Що було далі і чи відповіли за свої вчинки кривдники, ми, на жаль, не знаємо. Можливо згодом вдасться відшукати якісь записи про подальші події, а поки сподіваємося на справедливість тогочасного, мабуть таки, гуманного суду.
