Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Розповідати про батьківщину через фото стало моєю маленькою місією», - рожищанка Катерина Іщук

13:50 18.03.2018
1501

Катерина Іщук народилася та зростала в Рожищі. Відкрита, щира, життєрадісна.

Мабуть, тому й завжди прагнула свободи та впевнено йшла до своєї мети в усьому: кар’єрі, житті, цілях.

Сьогодні Катерина, живе та працює у Києві. Займається інтернет-маркетингом. А ще – фотографує.

Хоча фотографом себе не вважає, каже: «Фотограф – це професія, робота, яка передбачає вигоду, – а я фотографую для душі. Фотографія для мене це щось більше як хороший ракурс. За допомогою фото можна передати емоції, почуття та настрій. Вдалі кадри вимірюються не грошовою сумою, а кількістю «аватарок» у соціальних мережах». А ще дівчина подорожує, бо де можна відчути найбільшу насолоду від життя, як не у відкритті нових краєвидів, культури, зрештою, нових, цікавих людей.

Тож, аби дізнатися більше про талановиту землячку напрошуємося на розмову за філіжанкою кави.

Катерино, розкажіть, скільки років Ви фотографуєте, з чого почалося Ваше захоплення цим мистецтвом.

З чого саме все почалося зараз складно пригадати, мені здається, що фотографувати мені подобалось завжди. Спочатку це захоплення проявлялося в живописі, певною мірою в дизайні, а з появою цифрової техніки трансформувалося в любов до фотографії, як такої.

Та, якщо говорити про часові рамки, то можу чітко виділити літо 2011 року. Саме в цей період в мене появилася перша дзеркальна камера, а разом з нею відбувся великий стрибок від звичного всім режиму «авто» до освоєння ручних налаштувань.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Рожищанка створює ексклюзивні сувеніри ручної роботи.

Які вміння потрібно мати фотографу в наш час? Чи обов'язково користуватися дорогою технікою, аби гарно фотографувати?

На мою думку найголовніше для фотографа, в усі часи, це - вміння бачити «картинку», і лише потім розуміння, як її правильно передати на світлинах!

«Чи обов'язково мати дорогу техніку, аби класно фотографувати?», - відповім так, якщо з «вмінням бачити» не склалося, то ніяка, навіть сама дорога техніка не допоможе. Але, безумовно, те чим ти фотографуєш, сьогодні, має значення.

З кожним днем, технології розвиваються більше і більше, удосконалюється не лише фототехніка, але і гаджети, на яких переглядається контент. Поява моніторів та смартфонів з великою роздільною здатністю дисплеїв вимагає відповідної якості та чіткості і від зображень.

Варто, також, не забувати, як сильно в останні роки змінилися вимоги самих споживачів фотоконтенту. Все це ставить перед фотографом нові задачі, для реалізації яких без хорошої техніки вже просто не обійтися.



Чи багато Ви редагуєте власні фото? Чи не зникає після обробки їхня «справжність»?

Редагую. Практично завжди редагую. Окрім випадків, коли є потреба чи бажання зробити т. з. «nofilter» фото. Але в даному контексті редагування не зовсім те слово, правильніше буде сказати постобробка фото, чи фотокорекція. І в цьому процесі немає нічого страшного.

Зрозумійте, це як один з інструментів фотографа, точно так само, як фотоапарат, чи спалах. Постобробка дозволяє передати саме моє бачення картинки, сформувати мій авторський стиль. А «справжність» вона ж у кожного своя (посміхається, - авт.).



Розкажіть про найвдалішу, на Вашу думку, фотосесію, яку Ви провели.

Я вважаю, що не зробила своєї найвдалішої фотосесії... Для мене кожна моя фотосесія і хороша, і невдала одночасно. Адже, досконалості межі немає, як то кажуть.

Які Ваші улюблені знімки, чому саме ці світлини припали до душі.

Мені подобаються абсолютно всі мої роботи, а інакше сенсу не було б цим займатися. Але, деякі роботи, звичайно, для мене особливо виділяються. Одна з таких - фотосесія нічного Києва. Є фотографи, яких в темну пору доби на вулиці не зустрінеш, а мені навпаки, дуже подобається працювати з яскравими вогнями та відображеннями.

Окремо хочу виділити свою фоторозповідь про Луцький замок. Рідний край він, знаєте, завжди рідний…

Ну і, звичайно ж, фотосесія першачків. Зі свята першого дзвоника я повернулася з величезною кількістю фотографій та незабутніми враженнями від дитячої безпосередності. Діток фотографувати завжди дуже приємно, і надто, коли їх цілий клас!





Чи не зникла в наш час цінність фотографії? Бо ж у кожного є Інстаграм та камера на телефоні…

Ні, не зникла. Просто змінилася. Це раніше фотографії робилися лише по великим святам. В наші ж дні, люди роблять тисячі знімків, намагаючись в такий спосіб, хоча б якось зупинити, змусити завмерти мить.



Є люди, які не люблять фотографуватися та не люблять себе на фотографіях. Що Ви про це скажете?

За роки проведених мною фотосесій я зрозуміла для себе одну важливу річ, не фотографуватися люди не люблять, а - позувати! Просто не знають, як правильно стати, куди подіти руки, і взагалі, що робити… Таким моделям потрібно трішки допомогти з позуванням і результат не змусить себе довго чекати.

Щоправда, бувають і значно складніші ситуації… Для таких випадків я розробила свій метод боротьби зі страхом об’єктиву. Розкрию маленький секрет. Перед основною фотосесією я роблю декілька кадрів таємно, так щоб моя потенційна модель не бачила і не здогадувалась. Такі фото, допомагають показати людину з іншого боку (скажімо, без зайвого напруження чи дискомфорту), і заручитися довірою до мене, як до фотографа. А в дружній обстановці воно і працювати приємніше, і фото виходять більш вдалими. Перевірено!


Розкажіть про свою улюблену частину в процесі створення фотографії.

Таких моментів насправді два! Перший, часто відбувається під час тематичних фотосесій, коли хтось або щось втручається в процес і дальше все відбувається не по плану.

Пригадую років два тому, я робила фото літаючої відьми на Halloween, з відповідним реквізитом, образом та костюмами. В цей момент, на лісову галявину, де проводилася фотосесія випадково зайшло двоє чоловіків. Мені навіть складно уявити, про що вони подумали побачивши серед лісу чорний жіночий силует та ще й з мітлою у руках (сміється, - авт).



Другий момент, який мені дуже подобається - спостерігати за реакцією моделі, коли вона вперше переглядає готові світлини. Це знаєте, як найточніша оцінка твоєї роботи.

Роботи яких фотографів Вас надихають?

Мене надихають не стільки самі фотографи, як певні їх роботи. В моєму Pinterest є навіть спеціальна дошка, де я зберігаю фото, які припали до душі. Час від часу переглядаю їх в пошуках натхнення та нових ідей.

Рожище часто фотографували?

Фотографую, звичайно. Щоправда, не так часто як би мені того хотілося.

Розділ «Мій Майдан» це, мабуть, вагома сторінка Вашого фотоблогу?

Так, «Мій Майдан» – це не просто стаття для сайту, це спроба описати мої власні спогади про події тієї зими. В ці дні, в нашому розміреному егоїстичному житті сталося те, що змінило нашу свідомість, принципи і нас загалом, те що весь світ почав називати – Революцією Гідності.... Це мої спогади та переживання...






Чи вигідно в наш час займатися фотографією?

Вигідно, якщо розглядати професію фотографа в довгостроковій перспективі. Але, якщо ви лише початківець приготуйтеся, для початку, інвестувати кругленьку суму.

Мінімальний стартовий набір: фотоапарат, декілька об’єктивів, спалах та різні дрібниці типу запасних батарей, карт пам’яті та фотосумок. Окрім фототехніки, необхідно подбати про власну рекламу та якісне портфоліо. Це може бути персональний сайт або хоча б сторінка у соціальних мережах, на просування яких також потрібні фінансові ресурси.

Не слід забувати і про затрати на модернізацію ПК (на якому оброблятимуться фото), та хоча б базовий курс фоторетуші. І найголовніше, на все це вам необхідно мати вільний час. Та думати, що ця професія цілком збиткова, також не варто.

Рано чи пізно вкладені кошти починають приносити свої прибутки. Звичайно, спочатку вони будуть не такими значними, але, з часом, напрацювавши собі ім’я та позитивну репутацію можна розраховувати на постійний дохід.

Як вдало виходити на знімках? Дієві поради від Катерини))

Якихось універсальних правил, насправді, не існує. Все дуже індивідуально. Та, є речі, яких точно не слід робити. Свого часу, я на цю тему навіть розмістила окрему статтю у своєму блозі. Вона так і називається «Як зіпсувати свої майбутні фото».

А що Вам найбільше подобається фотографувати?

Частіше всього фотографую у подорожах. Де б я не була, я завжди знаходжу щось, що хочеться зберегти на світлинах. Особливо, якщо це щось знаходиться в Україні. Розповідати про нашу батьківщину через фото, стало, можна сказати, моєю маленькою місією. Так, власне, і зародилася ідея створення однойменного фотоблогу. До речі, користуючись нагодою запрошую усіх ознайомитися з ним - yilin.com.ua, буде багато неочікуваного.

А взагалі, так, люблю фотографувати все, що зачепить. Особливо справжні емоції.



Які більше фото полюбляєте чорно-біле, чи кольорове? І чому.

Мені подобаються і кольорові, і чорно-білі фото, але в своїх роботах частіше всього надаю перевагу кольоровим. За допомогою кольору я можу показати зображення саме таким, яким бачу я його в момент зйомки, наділити моїм емоційним змістом.

Яке фото передає більшу глибину – чорно-біле та кольорове?

Більшу глибину передає те фото, на якому людина готова швидше її побачити.

Про що мрієте?

Мрію не втратити можливість фотографувати те, що мені подобається!


Дякую за розмову і щиро бажаю Вам яскравих світлин та радості в житті.

Розмовляла Ірина Зенц

Коментарі
22 квітня
Сьогодні
Вчора
20.04.2018
19.04.2018
18.04.2018
17.04.2018
16.04.2018
15.04.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин