Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Найбільш нам потрібна наша шевченківська влада», - Марія Рейкіна

09:20 09.03.2018
789

У 2018 році виповнюється 175 років від тоді, як 29-річний Тарас Шевченко написав поезію «Розрита могила». Цей вірш належить до найпатріотичніших творів української літератури.

«Розрита могила» має свою історію написання. У травні 1843 року Тарас Шевченко вперше після понад 10-річного перебування на чужині приїхав з Петербурга в Україну. З рідного краю його, 15-річного хлопчину, пан кріпосник силоміць вивіз на далеку північ як безправну людину.

Через 14 років Шевченко завдяки великій обдарованості, таланту, невтомній працьовитості, Божій допомозі повернувся в Україну не тільки вільною людиною, а й єдиним на всю імперію поетом і художником, автором книжок - «Кобзар», «Гайдамаки».


Прибуття молодого поета в Україну викликало велике захоплення. Серед шанувальників і прихильників його таланту були поміщики-українофіли, у яких Тарас гостював. Спілкувався Шевченко не тільки з інтелігенцією, а й з кріпаками.

Всюди, де не бував Тарас, він бачив не тільки блиск панських палаців, а й тяжку неволю і зубожіння українців, пригноблених Москвою і місцевим різнонаціональним панством. Шевченко дивився на Україну вже не очима дитини-підлітка, а очима дорослої людини і проймався синівським співчуттям до горя свого народу.

Їдучи з Ягодина в Березань, Тарас Шевченко побачив, як неподалік шляху якісь люди розкопують давні могили. І тут вибухнули поетові емоції, почуття, пристрасті… Він усвідомив, що Україна,потрапивши під владу Російського царату, стала подібною до могили, в якій поховані народні сподівання про кращу долю. Після таких роздумів у 1843 році появилась поезія «Розрита могила».

Своєю побудовою цей вірш нагадує діалог: короткі запитання автора і розгорнута відповідь України-матері про причини своєї недолі. Починається вірш як молитва.

Поет звертається до сплюндрованої, але дорогої України-матері найніжнішими словами, що линуть з глибини серця: «Світе, краю милий, моя Україно, за що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась, чи ти діточок непевних звичаю не вчила?».

Ставлячи такі запитання, Шевченко пам’ятає, як українські матері навчають і доглядають своїх діточок, освячуючи їх найблагословеннішим - Божою молитвою. Поет ще з дитинства пам’ятає про роль і силу материнської молитви: «Материнська молитва з дна моря дістане».

На поетове запитання Україна-мати дає відповідь: «Молилася, турбувалась, день і ніч не спала, малих діток доглядала, звичаїв навчала. Виростали мої квіти, мої добрі діти, панувала і я колись на широкім світі…Ой Богдане, нерозумний сину! Подивись тепер на матір, на свою на країну».

З відповіді Матері-України випливає, що причиною нещасть України стала втрата своєї державності й перехід з вини Богдана Хмельницького у підлеглість Московії: «Степи мої запродані жидові, німоті, сини мої на чужій роботі. Дніпро, брат мій, висихає, мене покидає і могили мої милі москаль розриває». Не український народ, а окупант-москаль господарює в Україні, багатствами України заволоділи різноплемінні зайди, а сини вигнані на чужину. В розпачі Україна-мати з докором сама собі, прокляттям скоює материнських гріх: «Ой Богдане, Богданочку, якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала».

Але ворог не поводив би себе так сміливо і нахабно,якби йому не допомагали «перевертні» і «недолюдки»: «А тим часом перевертні нехай підростають та поможуть москалеві господарювати та з матері полатану сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, матір катувати».

Закінчує поет свій вірш сподіванням на те, що воля ще повернеться в Україну, а плач і журба проминуть. Отже, Тарас Шевченко навіть у найчорнішу добу чужоземного гноблення і плюндрування України окупантами вірив у світлу долю, свою непохитну віру він передав читачам.

Влада, не тільки Московсько-царська, а й Радянсько-комуністична, завжди страшенно боялася протестного пафосу і бунтарського, патріотичного духу у творчості поета. Остання на словах відзначала геніальність і революційність Тараса Шевченка, але під час видання його творів безпардонно вилучала з них деякі поезії, в тому числі було вилучено вірш «Розрита могила», зміст якого не знає більшість українців, бо доступність до його вивчення наступила в час проголошення незалежності України.

Прочитавши і проаналізувавши поезію «Розриту могилу», приходимо до висновку, що нашим українським політикам, особливо найвищим посадовцям, для того, щоб правильно керувати державою, треба уважно читати, навіть ретельно вивчати твори нашого геніально поета і мислителя, щоб міцно затямити, чим завжди оберталися для України «союзи» з Москвою.

Тому, перш ніж ухвалювати доленосні політичні рішення, зокрема з питань геополітичного вибору, вони мають «радитися» з нашим національним пророком Тарасом Григоровичем Шевченком.

Якби впродовж усіх років незалежності нами керували державники, духовні українці, люди шевченківського гарту, але «неперевертні» і «недолюдки», «раби, підніжки, грязь Москви», вони б твердо усвідомили: Україна – держава самодостатня. Стає очевидним: нам для щасливого заможного життя не потрібні ні дорогий російський газ, ні їхні тлумачення нашої історії, ні їхня мова, ні «культура».

Найбільш нам потрібна наша шевченківська влада. Як і Тарас Шевченко понад півтора століття тому, чекаємо приходу апостолів «правди і науки» і свого Вашингтона з «новим і праведним законом».

Марія Рейкіна, голова Рожищенської районної громадської організації Союзу українок.

Коментарі

Ніна

10:11 09.03.2018

Ми всі повинні гордитися, що в нас є такі люди, як Марія Рейкіна. Дуже вдячна Вам за чудову публікацію. Живіть довго і щасливо!

Дай Боже такої влади

14:38 09.03.2018

Дякую за патріотичні зерна правди хай проросте воно на нашій грішній та помилуваній Богом українській землі...

до м рейкіної

16:11 09.03.2018

ви велика оптимістка до того часу не доживете.ми теж не діждемся

Володимир Вятрович до Рейкіної Марії Михайлівни

19:48 09.03.2018

Незатихає біль в моєму серці, після того, як прочитав на чудовому інтернет-сайті "Район Рожище", Ваші мудрі слова, про поему Великого Кобзаря.Вирішив особисто переконати пана Президента облишити всі справи і приїхати в мальовниче містечко Рожище, щоб вживу почути ваше мудре слово.Залишайтесь на зв'язку, ми Вам зателефонуємо. P.S. Буду радий допомогти у вирішені проблеми перейменування вулиці Василя Стуса.

20 червня
Сьогодні
Вчора
18.06.2018
17.06.2018
16.06.2018
15.06.2018
14.06.2018
13.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин