Рожищанка створює ексклюзивні сувеніри ручної роботи

06 Березня 2018, 15:10

7368

Зоя Іщук з Рожища

Незвичне для багатьох мистецтво опанувала рожищанка Зоя Іщук. Вона декорує пляшки, робить картини, обереги, підвіски й інші цікаві вироби із солоного тіста. Жінка не має художньої освіти, цією технікою оволоділа самостійно.

Жартуючи, зазначає: «Я й сама не знаю, як захопилася цим, адже в школі, крім грибочка з пластиліну, нічого не зліпила».

Ліпленням займалися ще наші предки. Свого часу це мистецтво забулося. Нині ж стародавню традицію почали відроджувати. Одна з причин — мода на екологічно чисті вироби, зроблені руками.

Солоне тісто – матеріал універсальний. Робота з ним дарує задоволення і радість, як каже майстриня Зоя Іщук. Вважається, що будь-який виріб із солоного тіста в будинку – символ багатства і благополуччя в сім’ї. Витвори з такого матеріалу довговічні та несуть особливу енергетику. Саме тісто – традиційне: борошно, сіль, вода. Решта – вже справа вашої фантазії.

«Першими моїми ручними роботами були букети з цукерок — гарний подарунок на свято,– розповідає Зоя Іщук. – Згодом спробувала декорувати скляні вироби серветками. Але невдовзі й цього стало замало. Захотілося чогось більш об’ємного, святкового. Спочатку в декораціях використовувала яєчну шкарлупу, а пізніше в Інтернеті натрапила на ліплення з солоного тіста».

Перший свій виріб майстриня створила два роки тому. Хоча на шляху до міні-скульптур, від яких сьогодні аж дух захоплює, було багато «підводних каменів», це її не зупинило, а, навпаки, додало ще більшого азарту.

Головним критиком для жінки є її донька Катерина, а натхнення додають захоплені погляди людей, яким дарує свої вироби.

«Заняття доволі копітке та потребує чимало часу, але інколи так захоплює, що, починаючи роботу ввечері, я не можу відірватися до ранку, — посміхається Зоя Іщук. – Після виліплювання виріб має підсохнути. Для цього можна покласти його на вулиці в сонячну погоду, щоб дозрівав хоча би кілька днів. Та іноді я використовую інший спосіб. Висушую свої витвори у відкритій духовці — від кількох хвилин до однієї доби. Все залежить від розміру. Після цього виріб повинен полежати кілька годин. А вже тоді розмальовую фігурки. Зазвичай використовую гуаш і акрилові фарби. Після висихання кілька разів покриваю лаком».

Своїх персонажів майстриня бере з картин відомих українських художників або ж вигадує сама. Особливо їй подобається сільська тематика. Що й не дивно. Адже, поспілкувавшись із цією чудовою жінкою, відразу відчуваєш: Україна для неї не просто країна, в якій зростала. Це земля, яку вона любить понад усе на світі. Вона не з тих, хто сидить і чекає змін у державі. Під час історичних подій на Майдані неодноразово стояла в рядах тих, хто відстоював інтереси українських людей, готувала їжу та чай мітингувальникам і свято вірила у світле майбутнє…

Дивовижні вироби з тіста Зої Іщук сьогодні прикрашають оселі в Києві, Чернівцях, Вінниці, Харкові, Луцьку, звичайно, в Рожищі, а ще — у далекій Данії. І хоча офіційна робота займає багато часу, майстриню постійно запрошують на всілякі виставки. Але вона каже, що їй потрібен час, аби вирости як професіонал. А на мій погляд, то куди ще рости? Вироби й так милують око та чарують душу.

Також Зоя Іщук створює чудові букети з цукерок. До слова, гарна можливість чоловікам придбати такий букети, аби порадувати своїх коханих у ці весняні дні та вкотре продемонструвати своє кохання.

Ірина Зенц