Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Жінка із Райміста пише вірші про любов, Україну та війну на Сході
16:05 24.08.2017

Юлію Омельчук з Райміста знають далеко за межами села. Адже вірші, які пише жінка, не просто гарні, а проникливі, щирі, реалістичні.

На долю пані Юлії випало нелегке життя. Народилася в квітучому краї на Любешівщині. Сім’я Додарчуків хоч і не була заможною, але всі восьмеро доньок та троє синів росли в злагоді, ситі та здорові. Юлія Феодосівна була другою дитиною в сім’ї, а отже, неабиякий обсяг виховної роботи з меншими братами та сестрами припадав і на неї.

Попри важку працю сім’я Додарчуків ніколи не забувала про Бога, намагалися посіяти зерно любові до Нього й у своїх дітях. За кожен шмат хліба щиро дякували Всевишньому та щедро ділили поміж біднішими. Саме через свою позицію та релігійні погляди, голова сімейства Феодосій Додарчук в 50-ті роки був засланий в Сибір…

Діти росли працьовитими, розумними та щирими. Неодноразово вчителі зі школи відсилали юних Додарчуків доглядати власних дітей, адже знали, що вони нічого не вкрадуть і поганого не навчать. В ті дитячі роки, Юлія, тоді ще Додарчук почала писати вірші. Та й не скажеш, що писати, бо їх тримала не на папері, а в голові.

Коли ж пішла до дев’ятого класу, входила до складу редакції шкільної стінгазети, навіть редагувала вірші студентів. Після школи молода дівчина не стала сидіти на шиї батьків та вирішила податися на заробітки. Доля закинула її у Вітоніж. Саме тут зустрілася з молодим Георгієм Омельчуком, який на довгі роки став незмінним супутником та надійним другом для Юлії.

Прийшовши у невістки в село з милозвучною назвою Раймісто, працювала пліч-о-пліч з чоловіком, не покладаючи рук. Згодом купили старий будинок, а пізніше звели новий.


Сьогодні пані Юлія посміхаючись каже: «Коли ще була дівчиною, то й не думала, що буду багатодітною матір’ю». Та Богу краще видно кому скільки діток посилати. І благословив Він сім’ю Омельчуків трьома доньками та трьома синами.

«Дивлюся я сьогодні й думаю, як діти встигають за своїми непосидами, - лагідно поглядає на онука Юлія Феодосівна. – Хоча сама раніше якось справлялася. Правда, вставала о 4:30, бо ж газу не було, а їсти зварити треба. Далі на роботу в колгосп, та й вдома тримали чотири корови, кролі, овечки, свині, словом, все, що потрібно для життя. До півночі вручну прала, адже діти повинні завжди в чистоті ходити, та й чоловікові-трактористу не гоже брудним бути. Якось все швидко було, так і життя промайнуло».

Всьому раду давала весела та працьовита Юлія Омельчук, і з будь-якого приводу писала вірші. В житті боролася не тільки за злагоду та здоров’я в своїй сім’ї, а й за духовне, робила все, аби її діти любили та шанували Бога та Україну. Брала активну участь у житті громади села, де чотири роки була головою колгоспу, три скликання – депутатом сільської ради.

Щонеділі – до церкви, в будні – до роботи. Всю любов, яку отримала в дитинстві від своїх батьків – щедро передала своїм дітям. Нині тішиться онуками та складає для них потішні віршики.

А ще живе Україною. Болить її серце за те, що коїться на рідній землі. Але свято вірить, що прийде час і, навіть, на сході заколосяться поля під блакитним небом і Господь подарує українцям мир в країні та мир у кожному серці.

Ірина Зенц

********************************

Молитва за Україну

Стану на коліна

Низько поклонюсь,

І за Україну Богу помолюсь

Бог їй дав прекрасну вроду

Кращий в світі дав народ.

Мелодійну гарну мову, солов’їні пісні,

Але долю дав важку їй

Вічно бути у борні.

Не легка дісталась доля,

Випала терниста путь.

Тож за волю, за долю, за рідную мову –

Сини України життя віддають.

Просим в Тебе, Боже милий,

Ти гріхи наші прости.

І від брата-ката, супостата,

Україну захисти…

Збережи нам Україну!

Збережи її, спаси!

Пошли, Боже, мир і спокій.

Мир і спокій воскреси!

Нехай пісня ніжна лине,

Хай цвітуть пишні сади!

Бо тож наша Батьківщина,

У світі кращу не знайти!

(вірш Юлії Омельчук)

Незалежність

Незалежність – це свято твоє, Україно!

До цього у світі незнана була.

Та ти у цей день незалежною стала,

І титул держави ти свій здобула!

Зберігай незалежність, не стань на коліна!

Крокуй до наочних висот!

Ти ж наша найкраща у світі країна!

А ми твій у світі найкращий народ.

Ліси й долини, і гори Карпати,

Степи, неосяжні лани,

Це ти Україно – ти нашая мати!

А ми твої дочки й сини!

Ми будемо тебе в піснях прославляти.

Із заходу пісня, хай лина на схід!

Щасливою буде хай кожна родина,

Нехай український наш множиться рід!

(вірш Юлії Омельчук)

Коментарі

Ірина

18:26 24.08.2017

У мене склалося враження,що всі ті,чиї долі скривджені,понівечені системою,народжуть такі таланти,Відновлюють культуру і рід український..По них "совєти не проїхали,не зламали....Радію,що є у нас талановиті,спрвжні і щирі люди)))))

26 вересня
Вчора
24.09.2017
23.09.2017
22.09.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин