«Хочеться, щоб діти любили фізкультуру, адже спорт – це здоров’я», – каже вчитель фізкультури з Топільна

12 Серпня 2017, 16:36
8619

Кожну другу суботу серпня своє професійне свято відзначають фізкультурники.

Фізкультурники відіграють важливу роль у становленні та розвитку дітей. Вчителі фізичного виховання з самого дитинства прищеплюють учням любов до спорту. Адже спорт – це сила, краса та здоров’я.

Недаремно кажуть, що в здоровому тілі – здоровий дух. Тому займатися спортом сьогодні не просто потрібно, а й модно.

Про те, як потрібно прищеплювати дітям любов до спорту, і чому варто займатися спортом розповів нам вчитель фізичного виховання села Топільне Василь Присяжнюк.

Василь Миколайович народився і провів все життя в своєму рідному Топільному. Ще змалку батько Микола прищеплював у сина любов до спорту: заохочував до ранкової пробіжки перед школою.

Студентські роки Василя Присяжнюка
Студентські роки Василя Присяжнюка

Студентські роки Василя Присяжнюка
Студентські роки Василя Присяжнюка

Завдяки батьковій наполегливості Василь Миколайович загорівся бажанням впродовж життя займатися спортом. З дитинства хлопець обожнював футбол.

«Грошей на м’ячі не було, то шили з хлопцями самі. Брали кирзові чоботи, вирізали з них латки, потім шилом били дірочки і таким чином зшивали м’яча. А як батьки купили справжнього, київського, десь у сьомому класі, то навіть спав з ним, настільки був задоволений подарунком», – пригадує дитячі роки Василь Присяжнюк.

Після 9 класу вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання на спеціалізацію «футбол». Бо вирішив побудувати футбольну кар’єру. Вчився Василь Присяжнюк дуже добре і закінчив коледж з червоним дипломом, а пізніше отримав ще й диплом бакалавра.

Про саме навчання в коледжі вчитель розповів багато цікавих речей.

«У коледжі навчався разом із товаришем Віталієм з Рожища. Ми з ним і вступали разом, і жили разом на квартирі, потім не витримала нас баба-хазяйка з дідом, і ми пішли шукати собі нове житло (сміється, – авт.). Як вже поселилися в нове помешкання, то тут і їсти самі навчилися готувати й навіть кулінарами стали – навчилися смажити млинці. На квартирі прожили рік і переселилися в гуртожиток. Адже вже більш адаптувалися в навчальному закладі», – розповідає про своє студентське життя вчитель фізкультури.

Студентські роки Василя Присяжнюка
Студентські роки Василя Присяжнюка

1
З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

Життя Василя Присяжнюка в коледжі було насиченим спортивними змаганнями: студентів готовили бути справжніми вчителями фізичного виховання.

Під час навчання в коледжі Василя Миколайовича запросили до збірної Івано-Франківської області по футболу. Команда брала участь в Чемпіонаті України західного регіону, грала з Карпатами, з Чернівцями, Хмельницьким, Тернополем, Луцьком та іншими.

Уже на четвертому курсі Василя з другом Віталієм відправляли в різні команди на збори, зокрема в «Нафтовик» з Долини, в Прикарпаття2. Хлопці активно шукали собі команду, аби в майбутньому розвиватися у футболі.

«Допомагав нам наш тренер Володимир Яценко. Він був дуже хорошим тренером, все робив для того, аби ми чогось досягли в своєму житті. Він працював для дітей.

2
З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

Завдяки йому у нас були постійні тренування в будь-яку погоду: в дощ, сніг, лід. Ми були щасливі, що нас прагнуть чогось навчити, що нас ганяють по повні програмі, що є люди, які готові витрачати свій час на нас», – зазначив співрозмовник.

Правда, у Василя Присяжнюка ні з якою командою так і не склалося співпрацювати. Як зауважує вчитель, багато в чому перешкоджав його зріст.

«Я невисокого зросту, тому й не дуже хотіли брати в команди, казали, що потрібно ще трохи попрацювати над собою», – з сумом підкреслив Василь Миколайович.

Після закінчення бакалавра, Василь Присяжнюк намагався вступити на державну форму Львівського вишу, щоб здобути «спеціаліста», але не вдалося. Тож вирішив часу не гаяти, а йти в рідну школу викладачем фізкультури.

З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

1
З кабінету Василя Присяжнюка
З кабінету Василя Присяжнюка

З кабінету Василя Присяжнюка
З кабінету Василя Присяжнюка

З кабінету Василя Присяжнюка
З кабінету Василя Присяжнюка

Після року роботи в школі Василь Миколайович таки вступив до Волинського держаного університету імені Лесі Українки на заочну форму. Мав змогу й працювати, і навчався.

Так промайнули роки. Вже 15 років пан Василь навчає топільненських дітлахів фізичній культурі, зокрема, футболу. Ні разу чоловік не пожалкував про свій життєвий вибір. Каже, якби повернути час назад, то обов’язково пішов би тією самою дорогою.

У роботі вчителя фізкультури Василю Присяжнюку найбільше подобається передавати свої вміння молодому поколінню, прищеплювати любов до спорту.

«Хочеться, щоб діти любили фізкультуру, адже спорт – це рух, здоров’я. Хочу сказати, що в своїй роботі вчителя фізвиховання, я намагаюся бути схожим на свого тренера. Намагаюся товаришувати зі своїми учнями. Потрібно десь і пожартувати, а десь і суворішим побути, тоді й поважатимуть», – додав вчитель.

З кабінету Василя Присяжнюка
З кабінету Василя Присяжнюка

З особистого архіву Василя Присяжнюка
З особистого архіву Василя Присяжнюка

З кабінету Василя Присяжнюка
З кабінету Василя Присяжнюка

Одразу як прийшов в школу, то організував секцію по футболу. Тренування були насиченими, хоча теж не одразу все виходило.

«З футбольною командою їздили взимку лижами на Чебені, варили там чай з гілок малини, верталися назад мокрі від снігу, але щасливі. Навіть до сьогодні дякують за таке дозвілля», – з усмішкою розповідає вчитель.

Василь Присяжнюк зауважує, що завжди ставить перед собою цілі, аби досягнути їх з дітьми.

«Ми з учнями беремо участь в Спартакіаді серед шкіл району, і завжди показуємо там гарні результати. Я хочу, щоб діти з дитинства любили спорт: в середньому віці здобували навички, а згодом показували хороші результати», – ділиться з Район.Рожище Василь Миколайович.

Василь Присяжнюк є одним з ініціаторів створення сільської команди по футболу «Топільне», в якій займає позицію капітана і тренера. Чоловік зауважує: футбол і робота забирає дуже багато часу, інколи й на сім’ю часу не дуже вистачає. Але добре, що дружина завжди розуміє та підтримує.

2
Василь Присяжнюк із синами
Василь Присяжнюк із синами

Окрім роботи, чоловік полюбляє відпочити в лісі, позбирати гриби, відсторонитися від буденного життя.

На завершення Василь Присяжнюк вітає всіх вчителів фізичного виховання з професійним святом, бажає любити свою роботу, привчати дітей до спорту та виховувати їх справжніми козаками.

Анна Манюхіна

 

Коментарі
12 Серпня 2017, 21:43
МОЛОДЕЦЬ!!!
13 Серпня 2017, 01:21
Аня, свято в 2-гу суботу вересня. Миколайовичу всього НАЙКРАЩОГО!!!!!!!!!!!!!!!!!
13 Серпня 2017, 01:52
http //www.dilovamova.com/index.php?page=10&m
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024