Риболов із Топільна: «На рибалку ходжу, як на роботу»

09 Липня 2017, 16:10
7088

Кожного року, в другу неділю липня, Україна святкує професійне свято всіх тих, для кого риболовля – це робота, а також тих, для кого це просто цікаве захоплення.

На сьогодні є дуже багато чоловіків (і навіть жінок, – авт.), які захоплюються риболовлею і не уявляють свого життя без неї. Любителі риболовлі знаходять в ній величезний відпочинок для душі.

У День рибака ми поспілкувалися з місцевим топільненським риболовом – Миколою Лазаренко, який живе рибальською справою все життя.

Народився пан Микола в селі Горбасів Летичівського району на березі Південного Буга (Хмельницька область, – авт.). Виріс чоловік, як то кажуть, «на воді». Навчився плавати вже в шість років. А як пішов до школи, то почав займатися рибальством.

2
Улов напередодні розмови
Улов напередодні розмови

«Не раз із хлопцями збиралися та йшли на річку рибалити. Звичайно, не все вдавалося одразу. Бувало, що й без риби приходили додому. Та я тоді не розчаровувався з цього приводу, та й зараз також. Адже головне – посидіти біля води, відпочити та розслабитися», – з усмішкою розповідає співрозмовник.

У 1977 році приїхав у село Топільне, де теж продовжив свою рибальську справу. Микола Миколайович каже, що на Південному Бузі – стояча вода, а в Стиру – з течією. Південний Буг – це водосховище, там один тип риби, тут – інший.

Пан Микола каже, що в стоячій воді легше ловити рибу. А вже як переїхав у Топільне, то мусив пристосовуватися до водойми. Спочатку ловив «дрібноту», потім почав витягувати й крупнішу рибу.

Щоб все виходило добре, то читав багато книжок про рибу, яку підкормку брати. Навіть поштою виписував книги, в яких розповідалося, на що краще ловити, як ловити, бо кожний сорт риби любить свою приманку. Тобто Микола Миколайович постійно вдосконалювався не лише практично, а й теоретично.

1
Вудочки Миколи Лазаренка
Вудочки Миколи Лазаренка

Рибальством пан Микола займається вже понад п'ятдесят років. І за цей час ставалося багато що. Бувало, що три-чотири кілограми щуки втікало прямо з човна. А найбільший улов був орієнтовно п’ять кілограмів. Чоловік ловив і щуки, і соми, і судаки, і жерехи, і лящі та ін.

«Зараз особливо велику рибу не ловлю, бо немає живця (маленької риби). Раніше риби було більше, зараз, на жаль, немає. Колись баржі ходили по воді, а зараз вода не чиста, багато дохлої риби пливе кожного року», – пояснює рибалка.

На рибу пан Микола їздить кожного дня зранку, буває, що й ввечері. Дощ не дощ, а він їде. Ось настільки захоплений риболовлею чоловік. Каже, на цілий день ніколи не їде, а на дві-три години максимум. Навіть колись, як Микола Лазаренко робив на «Ферммаші», то вставав о п’ятій ранку й їхав на рибу, а тоді йшов на роботу.

«Рибалю з човна, стаю собі в очереті, щоб ніхто не заважав. Обов’язково потрібно знайти вдале місце, підкормити її, а тоді ловити», – говорить Микола Миколайович.

Співрозмовник зізнається, що любить чистити рибу і смажити теж, а от їсти не дуже. Хіба рибну юшку варить собі, тобто нейтрально ставиться до рибних страв, адже найбільше подобається процес риболовлі. Чистить рибу теж лише пан Микола, тому що більше нікому не довіряє.

1

«Сім’я позитивно ставиться до мого захоплення. Дружині кажу, що йду на роботу – рибалити. Діти в подарунок купують вудку. У гаражі в мене спеціально є стелаж для них», – додає рибак.

Чоловік радить, рибу ловити в тиші й в спокої. Не виловлювати всю рибу, а ловити тільки для себе. Додає, що, коли атмосферний тиск високий, то риба стрибає по воді і її не зловиш.

На завершення розмови Микола Миколайович побажав усім рибакам терпіння та рибацького щастя, і головне, щоб всі відпочивали під час риболовлі.

Анна Манюхіна

Коментарі
10 Липня 2017, 00:54
другу неділю липня а не червня
10 Липня 2017, 01:43
Дякуємо вам за уважність!!
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024