Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Секретний заповіт: особливості посвідчення та можливості виконання

14:00 25.04.2017

Рано чи пізно перед людиною постає питання: що вона залишить своїм нащадкам?

Заповіт – це розпорядження фізичної особи (заповідача) щодо належного йому майна, майнових прав та обов’язків на випадок смерті, складений у встановленому законом порядку. Чинним Цивільним кодексом України, а саме ст. 1234, передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

І, як відомо, процедура складання заповіту є свого роду публічною, оскільки під час складання такого документу присутній нотаріус, та, за бажанням заповідача, свідки та інші особи.

За своєю природою заповіт є одностороннім правочином. Як правочин він має відповідати всім вимогам, що їх пред’являють до правочинів, відповідно до Цивільного кодексу України. Значення заповіту полягає в тому, щоб визначити порядок переходу всього майна, майнових прав та обов’язків до певних осіб, який існуватиме після смерті заповідача.

Водночас предметом заповіту не можуть бути такі майнові права, якими громадянин не мав права поступитися іншій особі і за життя (право на одержання аліментів, пенсії, права відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров’я та ін.). Розпорядження на майно складає основний зміст заповіту.

Але в ньому можуть бути й деякі розпорядження немайнового характеру, наприклад про місце поховання, про покладання на спадкоємців певних обов’язків, пов’язаних з отриманням освіти тощо. Заповіт завжди виражає особисту волю та бажання заповідача, тому й право на заповіт здійснюється тільки особисто.

Однак, як бути, коли особа бажає, аби його остання воля, до моменту смерті, була відома виключно йому, і більше нікому? Саме в такому випадку інтерес викликає такий різновид заповіту, як секретний заповіт.

Однією із особливостей секретного заповіту є те, що він складений самостійно у довільній формі заповідачем, де сам громадянин вказує, кому яке майно він заповідає та на яких умовах, якщо такі є, після чого, запечатаний конверт з заповітом передається нотаріусу ( згідно ч. 2 ст. 1249 ЦК України).

На запечатаному конверті із секретним заповітом заповідач ставить свій підпис, справжність якого засвідчує нотаріус при передачі конверта. Якщо підпис на конверті поставлено заповідачем не у присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити (наприклад, шляхом проставляння ще одного підпису на конверті), що перший підпис на конверті належить йому.

Такий заповіт людина може скласти де завгодно: чи то вдома, чи в будь-якому іншому місці. Однак, при цьому нотаріус повинен роз'яснити заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини, що зазначено в п. 162 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Після чого, відповідно до процедури, нотаріус повинен зробити посвідчувальний напис про посвідчення й прийняття заповіту на зберігання, у присутності заповідача вкласти конверт із секретним заповітом в інший конверт і опечатати його. На конверті вказуються: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження заповідача, а також дата прийняття на зберігання секретного заповіту. За бажанням заповідача нотаріус видає про це свідоцтво.


Секретний заповіт приймається нотаріусом на зберігання без складання опису, що зазначено в ч. 2 ст. 1249 ЦК України та п. 162 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Секретні заповіти можуть посвідчуватися лише нотаріусами. Статтею 1249 ЦК України встановлюється порядок посвідчення секретного заповіту.

Отже, секретний заповіт посвідчується за загальними вимогами до змісту та форми заповіту (ст. 1235, 1236, ч. 1 та 2 ст. 1247 ЦК). При посвідченні секретного заповіту, одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення заповіту. Про це він повідомляє членів родини та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання відоме, або робить повідомлення в пресі.

Надалі в присутності зацікавлених осіб і двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігається заповіт, і оголошує його. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус і свідки. До протоколу записують весь зміст заповіту.

Секретний заповіт, після його оголошення, залишається в справах державної нотаріальної контори чи у приватного нотаріуса.

Оригінал секретного заповіту може бути виданий нотаріусом лише на письмову вимогу суду. У такому випадку у справах нотаріуса залишається фотокопія цього заповіту.

Сергій Лясковський, в.о. начальника Рожищенського бюро правової допомоги

Довідково:
Рожищенське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Рожище, вул. Незалежності, 60, тел. (03368) 2-13-79

Коментарі
17 грудня
Сьогодні
Вчора
15.12.2017
14.12.2017
13.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин