Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Рожище: колишні випускники злетілись до рідної школи через 50 років

15:05 22.06.2018
2758

Випускники Рожищенської середньої школи номер один, котрі вийшли з її стін у 1968 році, минулої суботи знову завітали сюди.

Нас радо тут зустріли. Директор Мирослав Максимюк розповів про сьогоднішній день навчального закладу, плани на найближчі роки. Нам було дуже приємно побути у рідній школі, подихати її повітрям, поринути у таке далеке і близьке минуле кожного, - пише Євген Хотимчук на сторінках Вісник+К.

З особливою шанобою і благоговінням згадували вчителів. Особливо таких великих і неповторних, як Ганна Степанівна Семенюк, Тимофій Тимофійович Чорнобабенко, Богдан Миколайович Мигаль, Юрій Іванович Мосійчук. Це були воістину педагоги від Бога.

Якби хтось сторонній розповідав мені, що я п’ятдесят років тому закінчив школу, не повірив би. Здається, ніби усе те було вчора. А насправді за плечима півстоліття. Перехожі здивовано озиралися на купку сивочолих літніх людей, що сходилися біля пам’ятника Богдану Хмельницькому у центрі Рожища. Веселі вигуки, обійми, жарти. Як же ми заскучали один за одним! Життя порозкидало нас, а тепер знову звело на якусь мить. І була вона безмірно солодкою.

Ми – покоління другої половини минулого століття і початку нинішнього. Нам довелося прожити разом з усією державою непрості часи. У китайців це найгірший прокльон: «А щоб ти жив у час великих змін!». Їх же випало на нашу долю немало. Створення самостійної України, бідові дев’яності, не ліпші останні два десятиліття.

Кожен розповідав про себе. Чимало хто з наших спробував заробітчанського хліба за кордоном. Наприклад, і нині, хоч уже на пенсії, Антон Приймачук працює у Сполучених Штатах Америки. Ніби й не бідував тут, перебував на керівних посадах, та пенсію має невеличку. Чого б не підзаробити. Більшість з нас уже мають внуків, правнуків, навіть праправнуків. Звичайно, є й такі, що працюють. Нам же по шістдесят сім літ.

Ще досі трудиться наша гордість, наш медаліст, а нині доктор наук, професор Гнат Корчагін. Лауреат державної премії. Про свої успіхи не любить розказувати, більше хвалився внучкою, що народилася днями. А ще тим, що одного із синів та онука назвали на його честь.

А от Світлана Яцюк по-своєму щаслива, бо у єдиної з усіх присутніх ще жива мама. Приїхала з Києва її доглядати. Ми їй по-доброму заздримо. Свєта розповіла, що об’їздила мало не весь Союз і Україну, чоловік був військовим. Ніби життя склалося непогано. Та несподівано підсумувала:

– Ліпше б я закінчила у Рожищі медучилище, вийшла тут заміж, народила дітей і тішилася родиною та рідним краєм.

А от Толік Глушко усе життя у своєму господарстві шоферував, йому непогано ведеться. Одну має проблему: досі менший син не одружився. Зате щасливий, що Бог дав добру тещу. І радий, що вона жива, хоч їй уже за дев’яносто. Везе ж людям!

Василь Пальонка сорок років працював телемайстром, а на старості став великим бізнесменом – півобласті забезпечує меблями. Ніна Ткачук, яку ми називаємо ніжно Нюся, глядить трьох онуків. Хіба то не подвиг? Причому щоденний і нескінченний.

Звичайно, не розповіси про успіхи та вдачі усіх. Кожен по-своєму щасливий, у всіх в очах вогники, молодечий запал, ніби вернулися у свою юність. Дорогі мої сивії голубоньки і голубки, звідки взялося оте півстоліття? Ми ж, як і тоді, такі самі збитошники, хочеться подурачитися, викинути якийсь фортель, втнути веселу дурницю.

Навіває смуток, правда, те, що немає на цьому світі п’ятої частини із сотні однокашників. Царство їм Небесне. Але ж багато з тих, що живуть і здравствують за кілька сотень метрів від пам’ятника Богдана Хмельницького, і не прийшли на зустріч. Ігор Гончарук, Льоня Данилішин, Марійка Тивонюк, Валя Дем’янюк, Марія Гричина… Шкода мені вас. Ви дуже багато втратили.

Насамкінець ми бажали один одному, щоб у такому складі зустрітися й на шістдесятиріччя і сімдесятиріччя з часу закінчення середньої школи. І раджу всім моїм дорогим читачам: не упускайте подібних нагод для зустрічей, бо вони – велика радість і щастя.

Фото автора

Коментарі
22 липня
Вчора
20.07.2018
19.07.2018
18.07.2018
17.07.2018
16.07.2018
15.07.2018
14.07.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин