«Я у вас вірю і всіх люблю», - класний керівник написала лист-звернення до випускників

Класний керівник одинадцятого класу Рожищенського НВК №4 Наталія Янчинська написала лист-звернення до випускників.

Моїм улюбленим учням присвячується...

Сьогодні четвер, звичайний день, передостанній день робочого тижня.

А у вас сьогодні випускний, лінійка. 

Ви всі такі красиві, з квітами, через плече стрічка з написом «Випускник». Радісні й безтурботні, зі щасливими обличчями!

Ось і закінчився цей довгоочікуваний  рік!

Серед усієї цієї метушні зупиніться і згадайте, як одинадцять років тому   ви,   прийшовши   з батьками за руку в новенькій красивій формі, вперше почули перший дзвінок! Як перша  вчителька, така добра, чуйна і уважна, запросила вас у клас. А там - перше знайомство з однокласниками, потім перші книжки, перші оцінки, перша перерва. Перша симпатія…

Одинадцять  років…

Увесь цей час ви всі такі різні разом раділи, сумували, разом придумували, як не піти на контрольну, вислуховували від вчителів зауваження, малювали стінгазети, підказували тим, хто стояв біля дошки, та й самі часто потребували допомоги, списували і давали списати... 

Одинадцять років…

Ви сьогодні запитуєте мене, якими вони були, ці роки нашого спільного шкільного життя.

Стільки спогадів! Ніжні почуття охоплюють душу! Наче зовсім недавно я зустріла збентежених 5-класників і подумала: «Що я буду з такими малими дітьми робити? Адже напередодні попрощалась з дорослими 11-класниками…»

Але закрутило, завертіло, день за днем, справа за справою… Пам'ятаю наші перші уроки, виховні години, свята. Я навчала вас не лише вчитися, а й тримати в руках віник, щоб підмести в класі або біля школи. Згадую, як важко було організувати перші вечори, на яких хлопчики хотіли більше бігати, а не танцювати. Пам'ятаю походи в ліс, поїздки рідним краєм. А ще були різноманітні предметні тижні, лінійки, змагання, акції, зустрічі з талановитими людьми.

Я вчила вас жити, працювати, відпочивати дружнім класним колективом. Виховувала на одвічних моральних цінностях: доброті, любові, совісті, честі.

Звичайно, не обійшлось і без вибитих дверей, паперових літачків на уроках, розмальованих щоденників, забутих зошитів. Були і спізнення на заняття, і колективні втечі з  історії за традицією у середу, і деякі непорозуміння та образи. Але все це, повірте, маленькі краплини у великому океані шкільного життя!

Дорогі мої, любі Катрусю й Іринко, Машо та Тетянко, Магдалено та Насте, дві Богданки, три Яни, дві Алінки та дві Вікторії, Дашо та Даринко, три Максими та Олексійко, Василько та Вадиме, Юро та Вікторе, Володю та Артеме, Оресте та Едуарде! 29 особистостей! Які ви всі різні, але які гарні! Бог подарував кожному з вас красу, розум, талант. Ви володієте найбільшим скарбом на Землі – молодістю. Цінуйте її, бо молодість прекрасна і неповторна в житті людини.

Сьогодні ви вирушаєте у самостійне життя. І я хочу, щоб ви зрозуміли, що воно не таке вже й просте, адже найбезтурботніші ваші роки залишились позаду. Життя буде ставити перед вами багато знаків запитання, але поряд не буде мами, яка лагідно вранці промовить: «Сонько, прокидайся», не буде тата, який блискавично дасть пораду з будь-якої проблеми, не буде вчителів, які наполягатимуть: «Діти, вчіться». А на питання: «Чи можна перездати контрольну роботу?», на вас здивовано подивляться: «Про що це ти?» Ніхто не покличе на консультацію з самого рання, турбуючись про рівень знань. Ви повинні будете все вирішувати самостійно. Таке воно доросле життя…

Пригадується випадок із життя одного відомого скрипаля. Він виступав з концертом. І раптом струна його скрипки обірвалась. Музикант не розгубився, а просто закінчив мелодію на трьох струнах. Життя змушує нас закінчувати мелодію і на трьох струнах, коли одна виходить з ладу. Знайдіть себе і будьте собою. Пам’ятайте, що на землі нема такої другої людини, як ви.

Кожен з вас - це унікальна, неповторна особистість. Кожен з вас  здатний відстояти свою думку і витримати будь-які випробування для досягнення успіху. Будьте гідними людської поваги та радуйте нас і батьків своїми досягненнями! У добру путь! Нехай вам щастить!

Я у вас вірю і всіх люблю!

Ваш класний керівник Наталя Василівна Янчинська

А тепер пригадаймо, якими ви були...

5 клас

3

5

3

4

3

6

6 клас

4

5

4

6

7 клас

5

4

3

3

8 клас

4

4

3

3

3

3

9 клас

5

2

5

4

3

3

4

3

4

10 клас

7

4

2

3

4

3

4

4

11 клас

3

3

3

3

5