Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Різдво Христове – справжнє свято духовності та любові

06:00 07.01.2018
558

Рубрика «Духовні бесіди» на Район.Рожище продовжує висвітлювати проблемні питання, пояснювати релігійні поняття, розповідати про свята та інше.

Мабуть, у кожного з нас є багато запитань до священиків, але далеко не завжди трапляється нагода знайти на них відповіді! Нині кожен з вас може запитати у священнослужителя все, що стосується релігії, свят, Біблії, Законів та іншого.

При формулюванні запитань просимо дотримуватися норм християнської етики.

Слід коротко та чітко сформувати своє питання та вказати його тематику – в такому разі ви отримаєте вичерпну та швидку відповідь. У випадку, якщо питання має великий обсяг або є дуже особистим – надсилайте повний текст на електронну пошту: redaktor.rozhyshche.rayon@gmail.com з поміткою «Духовні бесіди».

Дуже сподіваємось, що рубрика допоможе знайти відповіді на важливі для вас запитання, які виникають у кожного читача.

7 січня весь православний світ відзначає Різдво Христове. Про свято читачам Район.Рожище розповів прес-секретар Рожищенського благочиння, священик Дмитрій Теравський.

*******************************

Господь наш Ісус Христос, Спаситель світу, народився від Пресвятої Діви Марії в царювання імператора Августа (Октавія) в місті Віфлеємі.

Імператор Август наказав зробити всенародний перепис населення у всій своїй імперії, до якої належала тоді і Палестина. У євреїв був звичай вести народні переписи по колінам, племенам і родам.

Всяке коліно і рід мали свої певні міста і прабатьківські місця, тому Пресвята Діва і праведний Йосип, які були від роду Давидового, повинні були йти до Віфлеєму (місто Давида), щоб внести і свої імена в список підданих кесаря.

У Віфлеємі вони не знайшли вже жодного вільного місця в міських готелях. У вапняковій печері, призначеній для стійла, серед сіна і соломи, розкиданих для корму і підстилки худобі, далеко від постійного місця проживання, серед чужих людей, в холодну зимову ніч, в обставинах, позбавлених не тільки земної величі, але навіть звичайних зручностей - народився Богочоловік, Спаситель світу.

«Таїнство дивне бачу і преславне, - з подивом оспівує Свята Церква, - Небо - вертеп; Престол Херувимський - Діву; ясла - вмістилище, в них же возлежить невмістимий Христос Бог» (Ірмос 9-й пісні канону). Безболісно народила Богонемовля Пресвята Діва, Сама, без сторонньої допомоги, «повила Його і поклала в яслах» (Лк. 2).

Але серед опівнічної тиші, коли все людство охоплене було найглибшим гріховним сном, звістку про Різдво Спасителя світу почули пастухи, що були на нічній варті біля свого стада.

Їм став Ангел Господній і сказав: «Не бійтеся: благовіствую вам радість велику, яка буде всім людям, родився вам днесь Спаситель, Який є Христос Господь, у граді Давида», і смиренні пастирі перші удостоїлися поклонитися Богомладенцю.

Крім ангельської благовісті віфлеємським пастирям, Різдво Христове чудесною зіркою було відкрите волхвам, і в особі східних мудреців весь язичницький світ, незримо для нього самого - схилив свої коліна перед істинним Спасителем світу, Боголюдиною.

Увійшовши в оселю, де Дитятко, волхви - «впали ницьма поклонилися Йому, і відчинивши скарби своя, принесли Йому дари: золото й ладан і смирну» (Мф. 2, 11).

На спомин Різдва у плоті Господа нашого Ісуса Христа встановлене Церквою свято. Початок його відноситься до часів апостолів.

В Апостольських Постановах йдеться: «Зберігайте, браття, дні святкові, і по-перше день Різдва Христового, яке так святкується вами в 25 день десятого місяці» (від березня).

Там же, в іншому місці сказано: «День Різдва Христового нехай святкують, в який благодать дана людям народженням Божого Слова з Марії Діви на порятунок світу».

У II столітті на день Різдва Христового 25 грудня вказує святитель Климент Олександрійський. У III столітті про свято Різдва Христового, як про таке, що вже святкується, згадує святий Іполит Римський, призначаючи читання Євангелія в цей день з 1 глави від Матфея.

Відомо, що під час гоніння християн Максиміаном, в 302 році, Нікомидійські християни в саме свято Різдва Христового спалені були в храмі в числі 20000.

У тому ж столітті, коли Церква після гоніння отримала свободу віросповідання і стала панівною в Римській імперії, свято Різдва Христового знаходимо у всій Вселенській Церкві, як можна бачити це з повчань святого Єфрема Сирина, святителів Василя Великого, Григорія Богослова, святителя Григорія Нісського, святителів Амвросія, Іоанна Златоуста та інших отців Церкви IV століття на свято Різдва Христового.

Святитель Іоанн Златоуст в слові своєму, яке він говорив в 385 році, називає свято Різдва Христового древнім і дуже давнім

У тому ж столітті на місці печери Віфлеємської, прославленої народженням Ісуса Христа, рівноапостольна цариця Олена побудувала храм, про благоустрій якого багато старався її син.

У кодексі Феодосія, виданому в 438 році, і Юстиніана - в 535, викладається закон про загальне святкування дня Різдва Христового. У цьому сенсі, ймовірно, Никифор Калліст, письменник XIV століття, в своїй історії говорить, що імператор Юстиніан в VI столітті встановив святкувати Різдво Христове по всій землі.

У V столітті Анатолій, Патріарх Константинопольський, в VII - Софроній і Андрій Єрусалимські, в VIII - святі Іоанн Дамаскін, Косьма Маюмський і Герман, Патріарх Царгородський, в IX - преподобна Касія і інші, яких імена невідомі, написали для свята Різдва Христового багато священних піснеспіви, що вживаються і нині Церквою для прославлення величної події.

Згідно з Божественним свідченням Євангелія, отці Церкви у своїх богомудрих писаннях зображують свято Різдва Христового найбільшим, всесвітнім і найрадіснішим, яке служить початком і підставою для інших свят.

Христос Народився! Прославляймо Його!

Коментарі
20 січня
Сьогодні
Вчора
18.01.2018
17.01.2018
16.01.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин