Копачівка: У кавалера ордена Трудової Слави - ювілей

Щирі посмішки, побажання ще довгих літ при доброму здоров'ї. Своє 70-річчя відзначив кавалер ордена Трудової Слави Антон Антонюк. 

З ювілеєм Антона Володимировича привітала заступник голови райдержадміністрації Інна Сергійчук. Вона вручила почесну грамоту за багаторічну самовіддану працю, вагомі трудові досягнення в галузі сільського господарства та з нагоди особистого ювілею, - йдеться на сайті Рожищенської РДА.

«Щиро вітаю Вас з ювілеєм, дякую за самовіддану працю в галузі сільського господарства. Бажаю Вам ще довгих літ, міцного здоров'я, поваги від людей, любові від близьких. Нехай Господь благословить!» - побажала Інна Євгеніївна.

Антон Антонюк народився в селі Кременець. Життя було непростим, ще учнем пішов працювати в колгосп Заповіт Ілліча у рідному селі.

«Після закінчення 9 класу я отримав права водія, паралельно навчався у заочній школі.  Вирішив влаштуватися на роботу. А куди було в ті часи йти працювати? Всі йшли в колгосп, і я пішов. Голова питає мене: І що ти у нас робити будеш? Кажу шофером буду, дайте мені машину. Ай, шоферів на машинах я маю. Я тобі трактора дам. Ось так я став трактористом в колгоспі. Спершу їздив на маленькому тракторі, потім пересів на великий. Обробляв землю, возив вантажі….», - ділиться спогадами Антон Володимирович.

Але доля повернула так, що через деякий час ювіляр став механізатором. А згодом його призначили  ланковим механізованої ланки з вирощування картоплі. Робота кипіла ледь не цілодобова у сезон саджання та збирання картоплі.

«А які були врожаї! Ми працювали важко, але потім мали велику радість, коли картоплі було стільки, що її і подіти не було де. Мали врожай по 300 центнерів з гектара. Голова питав, що ж ми будемо з нею робити? Нашу картоплю їхали купувати не лише з України, з усього колишнього Радянського Союзу», - розповідає Микола Антонюк.

Заслуги молодого спеціаліста достойно оцінили у владних кабінетах. Антон Володимирович кавалер ордена Трудової Слави ІІІ і ІІ ступеня.

Крім орденів у Антона Антонюка ще багато різних нагород за вагомий внесок у розвиток сільського господарства.

Кавалер ордена Трудової Слави Антон Антонюк ще деякий час працював в колгоспі у часи перебудови, але вік взяв своє. Нині трудівник на заслуженому відпочинку, господарює на власній присадибній ділянці. Колишній колгоспник вважає, що колективне господарство повинне і надалі розвиватися в Україні.

На думку Антона Антонюка, великі перспективи має утворення ОТГ. Це значно спрощує життя людям, які бажають жити і господарювати на власній землі.

«Одна сільська рада – мала територія, часто виникає плутанина з межами. Я народився, виріс і працював в селі Кременець. Одружився, захотів побудувати хату. Мені у Кременецькій сільській раді виділили землю, на ній я і звів свій дім. Згодом з'ясувалося, що я мешканець Копачівки, навіть колеги часом дорікали, що я в Кременці «чужий», не з їх села. Сусіди мої за парканом взагалі живуть в Рожищі», - усміхається Антон Володимирович.

«Сподіваюся, що створення ОТГ вирішить цю проблему, адже визначаться чіткі межі населених пунктів, не буде «своїх» та «чужих», кожен буде знати що він в громаді на рівних правах. В ОТГ має бути і хороший господар, щоб зробити все для її активного розвитку, бо наша земля  може давати хороший урожай, якщо про неї дбати. Зараз дрібні фермери мають великі збитки: треба утримувати техніку, купувати пальне, добрива, хімікати, - міркує Антон Антонюк.-  Одному обробляти кілька гектарів землі – надзвичайно важко. Я вважаю, що тільки великі господарства зможуть вижити і дати чималі прибутки державі».

Довідково: Орден засновано 18 січня 1974 року указом Президії Верховної Ради СРСР. Складається з трьох ступенів, і нагородження проводиться послідовно: третій, другий і перший. Нагороджувалися робітники промислових підприємств, колгоспники. 

Перші нагородження розпочалися в серпні 1974 року орденом третього ступеня – його удостоїлась група робітників заводу «Азовсталь». Далі у грудні 1976 року орденом другого ступеня нагородили групу працівників сільського господарства. Лише у січні 1983 року розпочалися нагородження орденом Трудової Слави першого ступеня. 

Всього станом на перше січня 1992 року у Радянському Союзі було 246 повних кавалерів цієї високої нагороди.