Вчителька з села Навіз покинула роботу та стала військовою

30 Вересня 2017, 16:47
8234

Рожищанка покинула роботу та стала солдатом. 

Людмила Тіткова працювала у школі в селі Навіз Рожищенського району, - повідомляє Волинь24 посилаючись на "Волинський інформаційний портал". 

«Коли я тільки вирішила зав’язати зі школою, моя сім’я бунтувала, та коли я сказала їм, що намірилася в армію – вони мало не на замку мене тримали. Я сама майже не вірила, що мене відпустять, в мене вдома два сини та чоловік, проти них я не попру», – згадує Людмила Тіткова.

Людмила десять років пропрацювала в школі вчителем біології та хімії, встигла побувати на посаді завуча і на посаді виконувача обов’язків директора.

«Я втомилася від буденності, втомилася від того, що не можу робити нічого нового, все йшло як по сценарію, і я хотіла цей сценарій переписати».


Азарт прокинувся знову 

«Я любила свою професію, я любила працювати з дітьми, я віддавала роботі всю себе, але я втомилася, захотіла пригод, якщо можна так сказати».

Це бажання вилилось у пошук нової професії. Спочатку Людмила спробувала стати поліцейським, але була розчарована.

«Чесно кажучи, те що я побачила в новій поліції мало чим відрізнялося від нашої старої міліції».

Натомість в той час найкраща подруга, яка, до речі, пропрацювала у Збройних Силах України одинадцять років, запропонувала піти працювати до неї у військову частину. І жінка вирішила спробувати свої сили.


Я змінила своє життя

Як пізніше виявилось, потрапити на контракт до ЗСУ було не так просто. Два місяці жінка протоптувала пороги державних установ та збирала всі документи. І от нарешті вдалося підписати контракт.

Перших півроку пройшли на зламі можливостей: і фізичних, і моральних. І ось по закінченні цього терміну вона нарешті освоїлася і відчула себе у своїй тарілці.

«Як не дивно, тут мені комфортніше, ніж у школі, я відчуваю, що стала собою, я здобула не лише нові знання, нових друзів та нові емоції – я здобула нове життя».


На запитання, чи не сумує вона за старою роботою, жінка з ніжністю відповіла:

«Єдине, за чим я сумую – це мої учні, часто згадую їх...»

«Будучи на посаді вчителя, я не мала нічого з того, що хотіла б. І справа зовсім не у грошах, я не мала справжнього запалу.

Про свою теперішню буденність Людмила каже так:

«Кожен ранок у нас починається з фізичних навантажень, увесь день я на ногах, але ця втома куди приємніша, ніж від перевірянь контрольних. Щодня я виконую нову і нову роботу, щодня я відкриваю себе по-іншому, в мене зникла втома і постійна напруженість», - каже вона.


«І хлопці зі строкової служби, і люди з моєї частини, і навіть вище командування сприйняло мене, ніби члена однієї великої сім'ї, чого в школі просто не було. Так, у мене були друзі, я добре спілкувалася з колегами, але той колектив не порівняти з моєю новою військовою родиною», - додала Людмила Тіткова.

За рік служби пані Людмила встигла отримати перше військове звання – старшого солдата, пройшла декілька тренінгів та навчань і не збирається зупинятися:

«Довгих десять років я була вчителем, не менше я планую пробути військовим».

Фото з особистого архіву Людмили Тіткової

Коментарі
30 Вересня 2017, 19:52
ну, трохи не так вона пішла зі школи, так скандальчик з мордобоєм був і Ціось разом з Мізючкою накази писали-переписували, але в цілому так. По-любому - молодець. По-лбому!!!
30 Вересня 2017, 19:54
А що ж ви їй в школі не давали розвиватися? Що ж ви за колектив такий? Так ганить школу скрізь.
30 Вересня 2017, 20:23
навужуцький колектив школи кого хоч з'їсть
30 Вересня 2017, 21:48
Людмила ,рахує себе патріотом,а як двоє дітей ,чоловік чи можливо другого знайшла,а за школу ми добре знаємо яка ти була молодець....
01 Жовтня 2017, 02:12
&quot;...Два сини та чоловік... захотіла пригод... нові емоції...&quot; <br/>Стаття з елементом хворої пропаганди та перевернутих пріоритетів.
01 Жовтня 2017, 13:33
Прочитайте перше речення.
03 Жовтня 2017, 00:56
Бути в.о.директора і стати .... але у Навіз їздить багато вчителів і не один рік, і покусаних не бачили.Значить, не все те золото, що блищить....
03 Жовтня 2017, 00:59
А хтось так добре знає навізький колектив? Наскільки я знаю, хороший.А незадоволених є багато і скрізь!
03 Жовтня 2017, 12:36
Повністю з Вами згідна, село прекрасне, колектив хороший і діти чудові. А життя - це життя, полюси і мінус є скрізь і у всіх.
24 Листопада 2018, 11:24
Я була її ученицею і згідністю можу сказати , що такої доброї , хорошої , милої , ласкової , співчутливої вчительки ви не знайдете ніде !!! Людмила Володимирівна ми сумуємо але пишаємося вами !!!
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024