Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

День посту і молитви: Усікновення глави Іоанна Предтечі

07:30 11.09.2017
827

убрика «Духовні бесіди» на Район.Рожище продовжує висвітлювати проблемні питання, пояснювати релігійні поняття, розповідати про свята та інше.

Мабуть, у кожного з нас є багато запитань до священиків, але далеко не завжди трапляється нагода знайти на них відповіді! Нині кожен з вас може запитати у священнослужителя все, що стосується релігії, свят, Біблії, Законів та іншого.

При формулюванні запитань просимо дотримуватися норм християнської етики.

Слід коротко та чітко сформувати своє питання та вказати його тематику – в такому разі ви отримаєте вичерпну та швидку відповідь. У випадку, якщо питання має великий обсяг або є дуже особистим – надсилайте повний текст на електронну пошту: redaktor.rozhyshche.rayon@gmail.com з поміткою «Духовні бесіди».

Дуже сподіваємось, що рубрика допоможе знайти відповіді на важливі для вас запитання, які виникають у кожного читача.

Сьогодні прес-секретар Рожищенського благочиння, священик Дмитрій Теравський розповість читачам Район.Рожище про величний день – Усікновення глави Іоанна Предтечі.

*************************

Про мученицьку кончину Предтечі Господнього в 32 році після Різдва Христового розповідає Євангелія від Матвія (Мт. 14: 1-12) і Марка (Мк. 6: 14-29). Однак Священне Передання Церкви зберегло деякі подробиці цих подій, що відбувалися незадовго до Розп'яття і Воскресіння Христового.

Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й в кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа отримав від імператора Августа в управління Галілею. У нього була законна дружина, дочка аравійського царя Арефи. Але Ірод залишив її й жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата. Пророк Іоанн неодноразово викривав його, але цар не посмів заподіяти йому зла, бо шанував Іоанна Хрестителя як пророка і боявся народного гніву. Проте святий Іван Хреститель був посаджений в темницю царем Іродом (Лк. 3, 19-20).

У день свого народження Ірод влаштував багатий бенкет, на якому перед гостями безсоромно танцювала Саломія, дочка Іродіади. Вона так догодила цим Іроду, що він поклявся перед гостями дати їй все, чого б вона не попросила. Саломія пішла до матері за порадою, яка намовила дочку просити голову святого Іоанна Хрестителя. Ірод засмутився: він боявся гніву Божого за вбивство пророка, але не міг порушити необережну клятву.

Іоанну Хрестителю відтяли голову і віддали Соломії. За переказами, відрубана голова на блюді продовжувала викривати гріх Ірода й Іродіади. В безпам’ятному гніві Іродіада сколола язик пророка шпилькою і закопала голову в нечистому місці.

Але Іоанна, дружина царського урядника Хузи, таємно взяла святу голову, поклала в посудину і поховала її на Оливній горі, в одному з маєтків Ірода. Саме тіло святого Іоанна Хрестителя взяли його учні та поховали його.

Божий гнів обрушився на тих, хто зважився погубити пророка. Саломія переходила взимку річку Сікоріс і провалилася під лід. Вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, виробляла безпорадні рухи в крижаній воді.

Так вона висіла до тих пір, поки гострий лід не перерізав її шиї. Голову її, відрізану гострою крижиною, принесли Іродові та Іродіадою, як колись принесли їм голову Іоанна Предтечі, а тіло її так і не знайшли. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки - дружини Ірода рушив свої війська проти нечестивого царя і завдав йому поразки. Римський імператор Гай Юлій Цезар Калігула (37-41 рр.) в гніві заслав Ірода разом з Іродіадою в ув'язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там вони були поглинені розколотою землею.

Через багато років після страти Іоанна Хрестителя, коли земля, в якій спочивав посудину зі святою главою Предтечі, перейшла у власність благочестивому вельможі Інокентію. Цю посудину було знайдено при будівництві церкви й супроводжувалося при цьому великими чудесами й знаменням. Але перед своєю кончиною, боячись як би святиня не була зганьблена іновірцями, він знову приховав її в тому ж місці.

Минуло багато років, церква, побудована Інокентієм, прийшла в запустіння. Під час правління імператора Костянтина Великого двом ченцям, які прийшли на поклоніння до Єрусалима, двічі з'явився святий Іоанн Хреститель і вказав місце знаходження своєї чесної глави. Відкопавши святиню, ченці поклали її в мішок з верблюжої вовни й вирушили додому, але по дорозі зустріли незнайомого гончаря, якому довірили нести дорогоцінну ношу.

Тоді гончар з'явився сам Предтеча і велів бігти від недбайливих ченців разом з ношею. У родині гончаря чесна глава зберігалася і передавалася з покоління в покоління в запечатаній посудині, поки нею не заволодів священик Євстафій, заражений єрессю аріанства. Користуючись чудодійною силою, що виходила від глави, він спокусив безліч людей в єресь.

Коли ж його блюзнірство відкрилося, він втік, закопавши святиню в печері поблизу Емеси, сподіваючись згодом знову забрати її. Але Бог цього не допустив. У печері поселилися благочестиві ченці, які згодом заснували там монастир.

У 452 році архімандриту монастиря Маркелові святий Іоанн вказав у видінні місце приховування своєї голови, і вона була знову знайдена. Святиню перенесли в Емесу, а потім до Константинополя. Свято першого і другого чудесного знайдення глави Іоанна Хрестителя відзначається Церквою 8 березня (24 лютого ст. Ст.).

Третє Знайдення чесної глави святого Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна було близько 850 року. Коли в Константинополі виникли повстання глава святого Іоанна Хрестителя була віднесена в Емесу, а звідти, під час набігу сарацинів (близько 810 - 820 рр.), - в Комани, де була захована пізніше, за часів іконоборчих гонінь.

Після відновлення іконошанування Патріарху Ігнатію (847 - 857) вночі на молитві було зазначено місце, де зберігалася чесна глава. Святиня знову була знайдена у вказаному місці, близько 850 року. Пізніше глава знову була перенесена в Константинополь і тут 25 травня покладена в придворній церкві. Свято третього знайдення глави святого Іоанна Предтечі - 7 червня (25 травня ст. Ст.).

На згадку про усікновення глави Іоанна Хрестителя Церквою встановлене свято і строгий пост, як вираз скорботи християн про насильницьку смерть великого Пророка.

Проте у сьогодення в цей день окрім благочестивого шанування пам’яті святого Іоанна Хрестителя існують народні забобони та повір’я, які забороняють користуватися ножем та тарілкою, а також вживати у їжу капусту, кавун та інші подібні зовнішнім виглядом на голову продукти.

Все це та інші схожі заборони є неприйнятними для православного християнина. Вони не лише не мають ніякого відношення до шанування святого Пророка, але і паплюжать його пам’ять. В цей день Церквою заборонені розваги та має бути скромна їжа - все інше, якщо це не гріх дозволено.

Коментарі
23 листопада
Сьогодні
Вчора
21.11.2017
20.11.2017
19.11.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин