Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Медовий Спас 2017: що варто знати про свято
17:20 13.08.2017
1619

Рубрика «Духовні бесіди» на Район.Рожище продовжує висвітлювати проблемні питання, пояснювати релігійні поняття, розповідати про свята та інше.

Мабуть, у кожного з нас є багато запитань до священиків, але далеко не завжди трапляється нагода знайти на них відповіді! Нині кожен з вас може запитати у священнослужителя все, що стосується релігії, свят, Біблії, Законів та іншого.

При формулюванні запитань просимо дотримуватися норм християнської етики.

Слід коротко та чітко сформувати своє питання та вказати його тематику – в такому разі ви отримаєте вичерпну та швидку відповідь. У випадку, якщо питання має великий обсяг або є дуже особистим – надсилайте повний текст на електронну пошту: redaktor.rozhyshche.rayon@gmail.com з поміткою «Духовні бесіди».

Дуже сподіваємось, що рубрика допоможе знайти відповіді на важливі для вас запитання, які виникають у кожного читача.

Сьогодні прес-секретар Рожищенського благочиння, священик Дмитрій Теравський розповість читачам Район.Рожище про Медовий Спас.

*************************
14 (1) серпня Православна Церква здійснює святкування Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці. Також починається Успенський піст - найкоротший, але строгий, майже як Великий піст. Він передує святу Успіння Божої Матері.

А його перший день - Походження (або Знесення: слово Походження означає хресний хід) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. У центр храму на утрені виноситься Хрест: до суботньої вечірньої служби всі віряни можуть йому поклонитися.

Історія Медового Спаса

Свято Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього було встановлено в IX столітті в Константинополі. Щороку частина Животворящого Хреста, який зберігався в будинковій церкві грецьких імператорів, приносили в храм Святої Софії й освячували воду для зцілення хвороб.

Перший день (за старим стилем) серпня був обраний саме тому, що в цей період літа особливо поширювалися хвороби, люди ж прикладалися до Хреста, на якому був розіп'ятий Христос, пили освячену ним воду та одержували довгоочікуване здоров'я.

Також в цей день Церква вшановує пам'ять святих старозавітних мучеників Макавеї, які силою віри подолали спокуси віровідступництва і, зазнавши короткочасних мук, сподобилися спасіння й вічного блаженного життя в Царстві Божому.

Сім святих мучеників Макавеї: Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Адім і Маркелл, а також їх мати Соломонія та вчитель Єлеазар постраждали в 166 році до Різдва Христового від сирійського царя Антіоха Епіфана.

Антіох Епіфана, проводячи політику еллінізації населення, ввів в Єрусалимі та всій Юдеї грецькі язичницькі звичаї. Він оскверняв Єрусалимський храм, поставивши в ньому статую Зевса, до поклоніння якому примушував юдеїв.

Дев'яностолітній старець - законовчитель Єлеазар за стійкість у вірі був судимий і з твердістю пішов на муки та помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Єлеазара: сім братів Маккавеї та їхня матір Соломонія. Вони, безстрашно визнавши себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися принести жертву язичницьким богам.

Старший з братів, що давав першим відповідь цареві від імені всіх семи, був відданий жахливим катуванням на очах в інших братів та їх матері; інші п'ять братів один за іншим зазнали ті ж муки. Залишився сьомий брат, наймолодший. Антіох запропонував святій Соломонії схилити його до зречення, щоб їй залишився хоч останній син, але мужня мати зміцнювала і його в сповіданні Істинного Бога.

Хлопчик так само твердо переніс муки, як і його старші брати. Після смерті всіх дітей свята Соломонія, стоячи над їхніми тілами, здійняла руки з вдячною молитвою Богу і померла.

Подвиг святих семи братів Макавеї надихнув на повстання проти Антіоха Єпіфана, що тривало з 166 по 160 р. і завершилося перемогою над язичниками.

Єрусалимський храм було очищено від ідолів.

Значення свята Медовий Спас

Сама назва «Спас» вказує на те, що всі згадані події так чи інакше пов'язані зі Спасителем світу, Господом Ісусом Христом і нагадують нам про необхідність віри в Нього і надії на Його милість. Але Спасителем може назвати Господа тільки той, хто усвідомлює своє становище як небезпечне, згубне.

І якщо ми це своє справжнє становище забуваємо, то нам його допомагають осмислити драматичні події та обставини, що перевершують наші сили і загрожують нам багатьма стражданнями й навіть самою смертю.

Винесення Чесних древ для нас - це не тільки обряд поклоніння животворящому Хресту, не тільки прояв побожності, але і привід сповідувати свою неміч перед величчю і складністю цього світу, в якому людина без Божої допомоги подібний порошині в ураганному вихорі.

Ми згадуємо Того, чиєю силою знаряддя страти зробилося Древом життя для вірянин. І тоді навіть пожежі, посуха, спека - можуть стати для нас джерелом життя, покаянного осмислення суєтності цього світу, усвідомлення вищого покликання душі, можуть стати для нас початком реального звернення до Бога.

До дня, коли ми згадуємо і вшановуємо зазначені події, приурочене і початок Успенського посту. Піст цей, двотижневий і строгий, готує нас до святкування Успіння Пречистої Владичиці Богородиці 28 (15) серпня.

Життя Пречистої Владичиці було наповнене скорботами та поневіряннями, їй судилося перенести біль матері, що бачить муки розп'ятого Сина, і не тільки Сина, але передвічного Бога, безгрішним своїм людським єством, який невинно страждає за гріхи всього світу.

Звичайно, цей біль, ці страждання Головського споглядання були головною скорботою Пречистої Владичиці в її земному житті. І спогади цих подій знову зводить нас до трепетного споглядання незбагненної таємниці спокутної Хресної Жертви Спасителя, Жертви, що перетворює знаряддя смерті в животворне переможне Древо Хреста Господнього.

Саме Успіння Пресвятої Богородиці усвідомлюється християнами як свято звільнення від важких пут земного життя, свято повного возз'єднання Пречистої Матері зі Своїм Улюбленим Сином.

Але період, що передував цьому святу, був сповнений життєвого смутку та скорботи У нагадування про скорботи пречистої Матері, про необхідність помірного і суворого життя і встановлений цей піст.

Традиції Медового Спаса

Чому ж в народі це свято називають саме Медовим Спасом? До цього часу встигає мед нового збору і це, звичайно, дар Божий, ось чому прийнято збір приносити для освячення до храму, дякуючи Богові й куштуючи мед уже не просто як ласощі, а як виразне, відчутне втілення Божої благодаті, милості до нас, гідних покарання.

В цей же день за давньою традицією відбувається освячення води, лікарських трав і маку. Після освячення меду ним вгощали всіх охочий і в першу чергу роздавали мед бідним. В древності говорили, що «на перший Спас й бідний меду спробує». Що ж стосується маку, то це із-за співзвучності зі святими мучениками Макавеями, що в народі вилилося в другу назву свята – Маковея.

Проте, потрібно пам'ятати, що освячення меду, зілля та маку в цей день - це всього лише благочестива традиція. Подібні традиції (як, наприклад, освячення яблук на свято Преображення Господнього) цілком природні для свідомості православної людини.

Земля і все живе на ній дають плоди по промислу Божому, а людина, що бере участь у вирощенні цих плодів, в знак подяки Богу за допомогу в цій справі приносив перші і плоди в храм.

Тому сама по собі традиція освячення меду в цей день ніяк не пов'язана зі святом Всемилостивого Спаса. І, звичайно ж, ця благочестива традиція не повинна собою затьмарювати те свято, яке відзначається православною Церквою в цей день.

Коментарі
20 жовтня
Сьогодні
Вчора
18.10.2017
17.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин