День хрещення Київської Русі – України

Рубрика «Духовні бесіди» на Район.Рожище продовжує висвітлювати проблемні питання, пояснювати релігійні поняття, розповідати про свята та інше.

Мабуть, у кожного з нас є багато запитань до священиків, але далеко не завжди трапляється нагода знайти на них відповіді! Нині кожен з вас може запитати у священнослужителя все, що стосується релігії, свят, Біблії, Законів та іншого.

При формулюванні запитань просимо дотримуватися норм християнської етики.

Слід коротко та чітко сформувати своє питання та вказати його тематику – в такому разі ви отримаєте вичерпну та швидку відповідь. У випадку, якщо питання має великий обсяг або є дуже особистим – надсилайте повний текст на електронну пошту: [email protected] з поміткою «Духовні бесіди».

Дуже сподіваємось, що рубрика допоможе знайти відповіді на важливі для вас запитання, які виникають у кожного читача.

Сьогодні протоієрей храму святого великомученика Дмитрія Солунського, Дмитрій Теравський розповість читачам Район.Рожище про історичне значення Дня хрещення Київської Русі – України.

****************************

На початку 987 У Візантійській імперії полководець Варда Склір підняв заколот проти правителя. На боротьбу з ним був надісланий інший воєначальник – Варда Фока, який в свою чергу, теж підняв заколот і оголосив себе імператором. Варда Фока взяв в облогу міста Авідос та Хрисополь  і планував йти на Константинополь. За таких умов візантійці змушені були шукати військову допомогу. І вони попросили допомоги у Києва.

В 987 році був укладений договір про військову допомогу Візантії з боку Київського князя. Умовою укладення угоди Київ висунув вимогу віддати заміж за князя Володимира сестру імператора Ганну. Візантійці змушені були погодитись, але висунули свою вимогу, щоб князь Володимир прийняв Хрещення.  

На таких умовах і була укладена угода. Треба зазначити, що візантійський імператорський двір славився своєю гординею і візантійських царівен не видавали заміж за представників варварських народів навіть коли ті були хрещеними. Тож умови цього договору були нечуваними, але становище імперії було настільки важким, що гординя відійшла на другий план.

Князь Володимир негайно відправив своє військо на допомогу, а от царівну Ганну імператор у Русь відправляти не поспішав. Підозрюючи, що умову про одруження з царівною можуть порушити, князь Володимир вирушає у похід на Херсонес, що належав Візантії, і завойовує його.

Після погрози, що так може бути і з Константинополем, імператор відправляє до Херсонесу царівну Ганну, священнослужителів і християнські святині. Там же у Херсонесі князь Володимир приймає Хрещення і бере церковний шлюб з царівною. Повернувшись до Києва Володимир переконує прийняти християнство спочатку киян, а потім і всю Київську Русь.

Така історична складова цієї події, але кожна віруюча людина розуміє, що всі ці події не були випадковими. Бог  Своїм Провидінням вів наших пращурів до світла християнства. І саме завдяки тому, що Господь вивів русичів з темряви ідолопоклонства, ми перестали бути варварами і стала європейським народом, більше того ми стали Святою Київською Руссю.

Справа не лише в тому, що через родичання з Візантією ми увійшли у спільноту тодішніх цивілізованих країн, а й у тому – і це, на мою думку, головне – що змінились моральні цінності всього народу.

Минуло лише століття з часу Хрещення Русі і  князь Володимир Мономах у своєму "Повчанні” заповідає дітям не забувати бідних, обдаровувати сиріт, віддавати належне вдовам, відвідувати хворих, молитись за померлих, проявляти гостинність, не вбивати.

Тобто те, що тепер називають загальнолюдськими цінностями, прийшло на Русь саме з Хрещенням. З Хрещенням прийшла до нас і письменність, адже святі Кирило і Мефодій саме для проповіді Слова Божого склали кирилицю.Хрещення стало каталізатором розвитку архітектури та живопису. Перерахувати все не можливо, та й не потрібно. Головне - не втратити всіх цих здобутків.

Адже в наші дні стає модним відродження різних язичеських обрядів. У Києві навіть Перуна знову встановили. Все це подається, як відродження нашої старовини. Але якби хтось маючи хворобу очей і після лікування прозрів, то чи захотів би він знову стати сліпим на знак поваг до свого минулого? Навряд. Але ж язичество це і є духовна сліпота.

Духовенство району щиро вітає вірян із річницею Хрещення Русі і днем пам’яті святого великого рівноапостольного князя Володимира та закликає всіх берегти ті надбання, які ми отримали через Хрещення.  Берегти їх у особистому так і у громадському житті. І нехай завжди з нами буде благословення Боже!