Про боязнь рожищенцями військкомату і «чорний список» ухильників від призову

Україна крокує в ногу з прогресом. Все більшого поширення набувають різноманітні сервіси електронного врядування, а електронні бази даних все частіше замінюють стоси паперів.

Не оминула ця доля і загальнонаціональний реєстр військовозобов'язаних, якого, по суті, до недавнього часу не існувало взагалі. Власне, його й досі не існує, тому що такий реєстр ще доведеться створити. Однак, зараз це вже має всі ознаки факту в режимі очікування.

Словом, про загони територіальної оборони, строкову та контрактну служби, збори з оперативним резервом та Закон «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних» говоримо з військовим комісаром району, підполковником Олегом Алєксєєвим.

Підрозділи територіальної оборони – ангели-охоронці на місцях

«Наразі у військкоматі проходять навчання, які мають на меті  уточнення облікових даних військовозобов’язаних, що призначені в підрозділи територіальної оборони. Сама ж територіальна оборона - це підрозділ, який, у разі погіршення обстановки, охоронятиме і оборонятиме  наш район. Дякувати Богу, є такі чоловіки, з якими ми не змогли зв’язатися у телефонному режимі, а вони прийшли самі», - розповідає підполковник Алєксєєв.

За словами військового комісара, до територіальної оборони зараховують чоловіків віком від 18 до 60 років. Такий підрозділ  повноцінно розгортатиме свою діяльність лише у випадку відкритої агресії або іншої критичної ситуації у районі.

Окрім самого навчання, важливим є ще той факт, що люди знайомляться між собою, вже відомо, з ким потрібно зв’язатись у випадку війни чи іншої надзвичайної ситуації. Якою б ідеальною не була індивідуальна підготовка кожного з нас, але без групи твої можливості є близькими до нуля. Будь-які військові дії, як і збройний опір окупантам, можливі лише у складі навчених та злагоджених підрозділів.

Тому й проводяться такі навчання для рожищенців. У будь-якому випадку нікому не завадить знати, як діяти у критичних ситуаціях,  бути знайомим з людьми, що разом з тобою захистять рідний район.

Отримання повістки – це не 100% призов на службу

«З призовом  у нас проблема. Через те, що люди не з’являються до військкомату, зараз в розшуку знаходиться 71 чоловік. Варто розуміти, що цього року в Україні запрацює  Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних і, якщо я в графу про відомості впишу, що людина знаходиться у розшуку, то в неї будуть великі проблеми», - каже військовий комісар.

Також він вкотре зауважує, що хлопці, яких призвали на строкову військову службу, йдуть служити суто в частини забезпечення. Ніхто і ні в якому випадку не відправить їх у зону АТО. Навіть якщо вони потрапляють у бойові частини, то все одно лишаються в підрозділах забезпечення. Ці підрозділи, згідно з указом Президента  України, до участі у військових операціях в зоні АТО не залучаються взагалі.

Наприклад, якщо бойова частина бере участь у бойових діях, то все одно якась частина залишається на місці, адже хтось має підтримувати у належному стані казарми, приміщення, ремонтувати техніку, яка повертається з передової.

В зону АТО строковики можуть потрапити в єдиному випадку: якщо прослужили не менше 11 місяців та підписали контракт за власним бажанням. І то не факт, що їх фізична підготовка буде відповідати нормам.

Контракт підписують навіть жінки

Контрактна служба у лавах Збройних сил України – це така ж робота, як і у вчителя чи лікаря, але особливо небезпечна та потрібна. Солдат-контрактник – важлива ланка складного механізму обороноздатності держави. Людина, яка свідомо пов’язала своє майбутнє з військовою службою, робить великий внесок у захист Вітчизни.

Як стверджує  підполковник Олег Алєксєєв, наразі на службу за контрактом пішли двадцять людей, серед яких – дві жінки.

«Приємно, коли люди свідомо підходять до нинішньої ситуації. Хотілося б відмітити Анатолія Семенюка з Копачівки, який вже не вперше став контрактником. Людина, яка не побоялася війни, а поїхала в зону АТО. Хороший майстер, який ремонтує бійцям автомобілі. Таким честь і хвала», – підкреслює Олег Віталійович.

30-денні збори резервістів

За рішенням Генерального штабу ЗСУ, збори резервістів першої черги розгортання  проводяться щорічно. За час навчання демобілізовані військовослужбовці  вдосконалюють свої військові навики. Адже гідно  протистояти ворогу можна, тільки постійно навчаючись військовій тактиці,  веденню бою, способам самозахисту та наданню першої медичної допомоги.

«Ми намагаємося максимально підтримувати збройні сили України в боєздатному стані, саме  задля цього проводяться такі збори. До кінця травня маємо відправити ще чоловіків на збори з оперативним резервом у визначену частину. Це хлопці їдуть, навчаються місяць, все оплачується, якщо працюють, за ними зберігається робоче місце. Зауважу, якщо людина йде на строкову службу, за нею теж зберігається зарплата і робоче місце. Словом, нічого хлопці не втрачають. Зараз у нас ще мають відбуватися проходження строкової служби офіцерами запасу. Всі ці категорії військовозобов’язаних  участі в АТО не беруть», – пояснює підполковник.

Відмітка «у розшуку» – дорога до проблем

Військовий комісар Олег Алєксєєв звертається до рожищенців із проханням не ігнорувати повістки з пропозицією з’явитися до військкомату для звірки облікового запису, проходження медкомісії, занесення особових даних до загальнонаціонального реєстру військовозобов'язаних. Закон про створення Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних набув чинності з 20 квітня 2017 року.

«Реєстр буде містити дані про придатних і непридатних до військової служби громадян України віком від 18 до 60 років, а також постійно обновлювану базу даних призовників, військовозобов'язаних та офіцерів», – зауважує Алєксєєв.

Закон зобов'язує створити і постійно оновлювати електронний реєстр військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, для комплектування Збройних сил України та інших законних військових формувань на особливий період та для оборони держави. Наповнювати базу будуть військові комісари, а перевіряти – Генеральний штаб.

 «Якщо військовозобов’язаний у десятиденний термін не з’явився до комісаріату, на нього заводиться справа, що він у розшуку», – зауважив комісар.

Військкомату бояться, як чорт ладану

На завершення спілкуємося з тими, які не побоялися вкотре з’явитися до військкомату. Чоловіки нормально ставляться до того, що час від часу їх туди викликають. Посміхаються і кажуть: «А що маємо боятися військкомату, як чорт ладану?»

А згодом із серйозністю заявляють: «Час нині такий, в країні неспокій, то хто як не ми маємо гуртуватися і виконувати свій громадянський обов’язок».

От Дмитро Лучик сам пішов у зону  АТО, аби підтримати сина Максима Лучика з 14 ОМБР. Пліч-о-пліч чоловіки боронили рідну землю в Станиці Луганській. Батько мобілізувався, а син ще досі стоїть на сторожі України.

«Наші діти воюють на Сході, а ми що, будемо боятися  прийти у військкомат, аби відмітитися чи на навчання?» – а далі мову заводить знову про сина та втирає щиру чоловічу сльозу.