До Копачівки приїздила народна артистка СРСР Валентина Толкунова
-
-
>
-
>
-
>
4693
На сцені Копачівського БК виступало багато талановитих артистів.
Збираючи краєзнавчий матеріал зацікавився культурним життям села. Виявляється, що не завжди воно було таким прісним як останні декілька років.
Тепер напівзотлілий величезний Будинок культури в Копачівці сприймається як данина епосі, з великою мрією його відбудувати. Колись пишний зал, з понад 400 місцями для глядачів, кіноапаратом, обладнанням тепер повністю занедбаний і розібраний. Не лишилося майже нічого з того, що колись було окрасою та й навіть елементарним інвентарем. На прикладі цього Будинку культури можна сміливо показувати кричуще розкрадання держави у 90-х, як мінімум у масштабах району.
Але хотілося б згадати славну хоча й таку коротку історію цієї споруди. Перший Будинок культури (або як завжди називали – клуб) у Копачівці з’явився у 1960-х роках, тоді він був дерев’яним і розташовувався на місці, де тепер діє дитячий садок.
Першим директором того БК був Матвійчук Петро Терентійович, після нього був Люсько Павло Миколайович, а у 1973 році директором стала Павлухіна Любов Макарівна. Ще у старому Будинку культури почало розвиватися культурне життя села.
У 1970-х роках односельчанами було створено вокально-інструментальний ансамбль «Шатени» (так-так, справжній ВІА в селі!). Учасниками його були Світлюк Анатолій, Степанюк В’ячеслав, Іванчук Петро, Грома Олексій, Валентин Матвійчук та ін.
Була вокальна група, показували кінофільми, відбувалися різноманітні заходи. Після того як в старому БК впав дах, було вирішено будувати нову споруду. Величезну роль у будівництві нового Будинку культури відіграв тодішній голова сільської ради Табачук Іван Антонович, який з проханням виділити кошти їздив і до обласного керівництва і до республіканського.
Спільними зусиллями селян, особливо тогочасної молоді, було побудовано новий величезний Будинок культури. До масштабного відкриття нового закладу, своїми силами працівниками БК було придбано меблі, штори, сценічне та світлове обладнання, софіти, рампи, кіноапарат і т.д.
У 1983 році новий Будинок культури було урочисто відкрито. Масштаби навіть сьогодні вражають. Тим більше, якщо брати до уваги, що це лише сільський клуб. Партер на 368 і балкон на 70 місць, велике фойє (до речі, саме фойє сьогодні служить «клубом»), бібліотека, кімнати для гурткової роботи, спортзал, велика сцена зі всім інвентарем. Погодьтесь, звучить масштабно. Такого не було в цілому районі та й навіть у районному центрі.
Василь Зінкевич, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, ромські ансамблі, Ансамбль пісні і танцю військово-морського флоту, Чернігівський ансамбль пісні і танцю, актори Вінницького музично-драматичного театру ім. Садовського – далеко не повний список гостей Будинку культури того періоду. А про виступ популярної тоді (та й сьогодні серед старшого покоління теж) народної артистки СРСР Валентини Толкунової говорять і до сьогодні.
Слід сказати, що тоді це був єдиний виступ співачки у області. Та це лише гості, а скільки було своїх талантів! Великий сільський хор, танцювальні, вокальні ансамблі, ансамбль троїстих музик і багато іншого. Мимоволі виникає риторичне питання – де все це сьогодні?
Варто розуміти, що описане вище – це лише суха історія, дані, «те, що було». Але окрім тексту це ще й грандіозні зусилля і праця людей. Не тільки людей, які домовлялися, будували, організовували, але й людей які творили тут, дарували селянам свою творчість.
Сьогодні як клуб використовується колишнє фойє, великий зал пустує з вибитими вікнами, відрізаними батареями, голою цементованою підлогою, занедбаною сценою. Прикро, що колись хтось собі вирішив, що «після нас хоч потоп», а тепер жнивуємо вчорашній непосіяний врожай. Все взаємопов’язане.
Район.Рожище висловлює щиру вдячність за надзвичайно цікаві дані і фотографії – Павлухіній Любові Макарівні.
Сергій Янішевський
Коментарі