Рожище: вшанували пам’ять тих, хто віддав життя під Крутами

28 Січня 2017, 11:00

2386

З нагоди 99-ї річниці бою під Крутами та з метою вшанування пам’яті тих, хто віддав свої життя в бою під Крутами в читальному залі Центральної районної бібліотеки відбувся захід «Квітки у полі, там, де Крути».

Цей історичний екскурс для старшокласників Рожищенської ЗОШ №2 спільно організували працівники Центральної районної бібліотеки, РД «Просвіта» та Рожищенського історико-краєзнавчого музею.

Ведучі, працівники бібліотеки Неля Антонюк та Руслана Масюк ознайомили учнів з історичними подіями, які передували цій трагедії. Неможливо було байдуже слухати розповідь про сам перебіг бою, від страшних подробиць, які супроводжувалися відповідним відеорядом, сльози наверталися на очі. Згадали імена загиблих крутянців, які зберіг для нас час.

29 січня 2018 року відбулася, мабуть, одна із найбільш відомих і найстрашніших подій в українській історії – Бій під Крутами.

Безумовно, бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок нашого національного становлення. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли була для них священною! Тож смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію, це, воістину, подвиг!

А трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду, українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини, відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну.

Бій розпочався о 12 годині дня і фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Попри чисельну перевагу, більшовики довго не могли зламати опір українців.

Великими були втрати. Майже 250 курсантів і студентів та 10 старшин поклали свої молоді голови на великому бойовищі. Особливо тяжкі муки випали на долю студентів, які потрапили до рук ворога. Більшовики катували і дико знущалися з них.

Наступного дня 28 студентів, побитих і змордованих, повели на розстріл. Але і тоді вони не зреклися України. Один із гімназистів заспівав «Ще не вмерла...», його підтримали інші полонені, та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси. Так закінчився цей бій.

Коли Наталія Марценюк читала уривки з художніх творів на тему Крут, глядач ніби поринав в тогочасну атмосферу, в уяві оживали картини героїчного протистояння та самовідданості юних героїв.

Емоційної виразності заходу надали пісенні твори «Повіяв вітер степовий» та «Буде нам з тобою що згадати», які під гітару, виконав Сергій Янішевській – завідуючий основним видом діяльності музею.

В ході історичної години поіменно згадали героїв нашого району, чиї життя обірвалися в наслідок і бойових дій на сході країни.

Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто в різні часи, віддав своє життя за волю та незалежність України: герої Крут, Небесна Сотня, герої АТО.

Але, щоб жертва їх була недаремна, ми маємо пам’ять їх подвиг передавати з покоління в покоління, зробити її частиною свого генетичного коду, частиною генетичного коду нації. Берегти і плекати в собі Україну, а в першу чергу мову і національну пам`ять, бо то є наймогутніший оберіг від усілякого роду кровожерних визволителів.