Бібліосіті: що читають рожищенці?
У сучасному світі високих технологій і комп’ютеризації все менше уваги люди приділяють книгам. І дарма, адже книги мають позитивний вплив на людину. Ефект від читання книги не можна зрівняти з переглядом фільму, знятого за мотивами цієї книжки. І це, дійсно, так.
Район.Рожище продовжує свою рубрику «Бібліосіті».
У неділю, 23 жовтня, ми знову запитали в рожищенців, що вони читають у вільний від роботи час. Пропонуємо вам переглянути, якими ж були відповіді.
Керівник Рожищенської дитячої книгозбірні Світлана Матвійчук: «На даний момент читаю книгу Людмили Уліцкої «Бідні, злі, любимі». Перед тим перечитувала «Щоденник Мавки» Дари Корній. Ця книга дуже сподобалась. Вона трохи містична, але про життя. З молодих авторів приваблюють твори Макса Кідрука, особливо технотрилер «Бот». Я ніколи не читала таку літературу. Останнім часом захопилася нею».
Колишній вчитель історії Роман Трофімчук: «Читаю дуже багато газет: «Експрес» – моя улюблена газета, «Вісник» і нашу районну газету «Наш край». А з художньої літератури цікавлюсь творами на історичну тематику. Зокрема, «Сторінки історії містечка Рожище». Написав її мій друг Леонід Козярчук. Це прекрасний краєзнавчий матеріал.
Також ще одну книгу про Рожище прочитав. «Становлення і діяльність народного руху в Рожищі» Валентина Малиновського. В ній розповідається про створення міста. Бо колись до німців та євреїв Рожище було менше за Топільне, Сокіл, Переспу. Це було просте село. Дякуючи хорошому географічному положенню міста, німецькі колоністи створили ряд фабрик на Вовнянці, дали розвиток містечку. І на початку ХІХ ст. Рожище стало вже містом».
Керівник народного аматорського театру РД «Просвіта» Наталія Марценюк: «Наразі читаю роман «Чорний припс» Йосипа Струцюка зі збірки «Коливо». Він про період голодомору. Цю книгу дійсно страшно читати.
А, взагалі, я люблю читати те, що цікаво. Для мене немає улюблених жанрів. Зараз читаю виключно українськомовні твори. Це така принципова позиція вже десь 3 останніх роки. Чи то переклади закордонних авторів, чи то книжки українського видавництва – все повинно бути українською. «Боже, задумав інакше» Йосипа Струцюка теж крута книга про Богдана Хмельницького.
Звичайно, подобається і Надія Гуменюк. Наприклад, її твір «Вересові меди». Ця книга захоплює з першої сторінки й веде за собою. Ти просто занурюєшся повністю в те середовище, і не відволікаєшся на ту говірку, яка присутня в книзі».
Директор ЗОШ № 2 Ольга Пироганич: «Читаю газети «Рожищанин», «Наш край» та інші волинські газети. З художньої літератури нещодавно зацікавилась письменницею-прозаїком, мольфаркою слова Дарою Корній. Мені більше хотілося б про неї дізнатись. Вона особлива жінка. В її книгах є трішки містичного, трішки реального. Зараз читаю її твір «Щоденник мавки». Мені, справді, подобається таке щось містичне. Коли перечитуєш цю книгу, то вона налаштовує на мрійливий, загадковий настрій.
Окрім цього, полюбляю читати історичні твори. «Роксолана», наприклад».
Керівник Рожищенської районної організації союзу українок Марія Рейкіна: «Зараз читаю «На межі доріг» Ніни Фіалко. Захопилася її творчістю, бо вона є не проста письменниця. Жінка ніякого гуманітарного факультету не закінчувала, пише простою і доступною мовою. Живе в Тернополі. Вже не один її твір прочитала. Це романи про її перше кохання та багато інших творів. Порадила мені цю письменницю одна рожищанка. Вона очолює статистичне управління.
А, взагалі, я люблю читати на різну тематику. В мене є домашня бібліотека, твори з якої я перечитую».
Керівник ГО «Самооборона» Олександр Дулюк: «З художньої літератури читаю «Шлях аріїв» Юрія Канигіна. Ця книга про Україну, про її історію. Нещодавно почав її читати. Але по відгуках, вона має викликати позитивні емоції. Дуже люблю читати історичні твори».
Отож, дорогі рожищенці, додайте читання книги в свій щоденний графік справ, і ви на собі переконаєтеся в користі цієї справи. Хороші книги подарують чудовий настрій, позбавлять від депресії, поліпшать сон та додадуть багато позитивних моментів в житті.
А що читаєте ви? Наступного разу ми обов’язково зателефонуємо до вас.
Коментарі