Скільки коштує Рожищенський ліс?

Ви хочете знати, скільки коштує наш волинський ліс? Я хочу! Але, як виявилось, це комерційна таємниця. Наш з вами ліс рубають, продають, а от чи має від того зиск громада або держава, знати – зась! 

Принаймні, так вважають окремі лісівники. Пише Оксана Петрук у блозі на сайті "Громадського.Волинь".

А тепер ближче до справи. 10 червня цього року представниками ГО «Зелений тризуб» була виявлена вирубка лісу між селами Немир і Мар’янівка Рожищенського району. Отже, на в’їзді в лісовий масив ми побачили як нечіповану сосну діаметром близько 30 сантиметрів навантажувачем складають на причіп. Цей факт був чітко зафіксований на відео. Але, окрім цього, увагу привернуло власне те, що станом на 10 червня будь-які вирубки лісу були тимчасово заборонені постановою Кабміну.

На місце події викликали слідчо-оперативну групу Рожищенського відділення національної поліції та представника Держекоінспекції.

Лісоруби не мали при собі жодних документів, що дозволяли рубку. На вимогу поліції викликали лісничого Віталія Ксенюка, який привіз лісорубний квиток, виданий 20 травня і запевнив, що дана вирубка на території ДП СЛАП «Рожищеагроліс» погоджена з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Еколог Сергій Михальчук підтвердив, що триває «період тиші», під час якого навіть санітарні рубки заборонені. Чому так поспішали рожищенські лісівники, якщо до закінчення мораторію лишалось всього 5 днів?

Слідча Рожищенського відділення поліції Ірина Гарасим склала протокол огляду місця події. Ліс вилучили. Через добу відомості внесли в ЄРДР. Хоча вже за два дні до мене дійшла інформація, що, ніби-то, вилучений ліс уже пересік державний кордон. Ще за кілька тижнів – дзвінок від депутата Рожищенської районної ради. Перші слова: Ти знаєш, що тебе використали? Далі він розповів, що мав розмову з директором ДП СЛАП «Рожищеагроліс» Анатолієм Ярмолюком і той вважає, що згадана ситуація – це просто розправа. За його словами, активісти «Зеленого тризуба» приїздили до нього і вимагали довірити їм охорону лісу в Рожищенському районі. Він, ніби-то, відмовив і отримав помсту. Вислухавши це, я запитала депутата: А як власне ця історія виправдовує вирубку між Немиром і Мар’янівкою? На це у депутата відповіді не було. Можливо, вона є у директора лісгоспу Анатолія Ярмолюка. І я дуже сподіваюся, що він знайде можливість публічно пролити світло на цей факт, а не просто тримати дулю в кишені.

Пройшло чимало часу і я вирішила поцікавитись перебігом розслідування і його результатами. На початку вересня я розіслала низку запитів. Найперше мене цікавило, на якому етапі кримінальне провадження, чи покарано винних, чи нанесено збитків державі і в яких обсягах. 9 вересня рожищенські полісмени відповіли, що запитувана мною інформація – це таємниця слідства, розголошення якої «може завдати шкоди особі, суспільству і навіть державі».

Натомість, у відповіді від екологів йшлося, що власне 8 вересня (у день, коли поліція готувала відписку для мене) з рожищенського відділення поліції на адресу Держекоінспекції надіслали постанову про закриття кримінального провадження. Справу закрили за відсутністю складу злочину. Єдине покарання, яке понесли рожищенські лісоруби, це адмінстягнення у вигляді штрафу розміром від 5 до 7 неоподаткованих мінімумів, або від 80 до 130 гривень за те, що порушили рубкою Закон «Про тваринний світ». Також із відповіді екологів вбачається, що правоохоронці не витребовували у фахівців підрахунок збитків завданих державі самовільним рубанням.

Натомість заступник начальна Ківерцівського відділення поліції Андрій Голубіцький каже, що у таких випадках поліція просто звертається до того ж лісгоспу на території, якого і здійснювалась рубка, щоб підрахували приблизну вартість вирубаного лісу.

Фахівці роз’яснюють, що сума збитків  завданих вирубкою, і оціночна вартість вирубаної деревини – це, як мовиться, дві великі різниці. Якби просили обрахувати саме збитки, то цифри були б в рази більшими. Відтак, вартість вирубаної деревини, яку порахував сам лісгосп, ймовірно, не тягне на «кримінал».

Гаразд. Справу закрили. Злочину нема. А де ж ліс? Чи справді його вивезли до Польщі? Що заробили на цій операції державний лісгосп, громада, і, зрештою, держава?

Як на мене, то це цілком логічне питання. Закон дав нам право питати і отримувати відповідь.

Натомість ДП СЛАП «Рожищеагроліс» взагалі проігнорувало мій запит. Тоді я звернулася до управління лісового і мисливського господарства. Вони відповіли, що повідомляли усі лісопідприємства області про заборону рубок від 1 квітня по 15 червня. І Рожищеагроліс не був винятком.

А також пообіцяли, що підготують з підприємством спільну відповідь на мої питання. І хоча вони теж порушили терміни надання відповіді, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», проте все ж написали, куди дівся ліс і скільки грошей сплатив покупець.

Отже, у відповіді йдеться:

10 червня 2016 року (по даних ДП СЛАП «Рожищеагроліс») відвантаження лісо продукції з 14 кварталу Стохідського лісництва проводилось відповідно до експортного договору, укладеного з фірмою «С.М.С.Sp.Z.O.O.» (Республіка Польща). Згідно митної декларації сума реалізованої продукції становить 16934 гривні.

Я, звісно, не фахівець в лісових питаннях, але … така ціна… Це заради цих майже 17 тисяч гривень Рожищеагроліс пішов на порушення Закону України «Про тваринний світ»? Це заради цих майже 17 тисяч гривень треба було гнати вантажівку до Польщі?

На сайті Товарної біржі, що проводить аукціони з продажу лісопродукції, йдеться, що станом на серпень цього року вартість одного кубометра волинської сосни діаметром більше 30 сантиметрів становила від 1300 до 1900 гривень. Принаймні, за такими цінами її купують українські деревообробні підприємства.

Відтак, за приблизними розрахунками, виходить, що везли до Польщі всього близько 10 кубів лісу. Цікаво, яку економічну вигоду отримало Рожищеагроліс від такої комерційної операції? Але цього я ніколи не дізнаюся)

Аби достеменно з’ясувати скільки лісу продали полякам, надіслала уточнюючий запит на Волинське управління лісового і мисливського господарства. Останнє, посилаючись на те, що не є суб’єктом господарської діяльності, перенаправило мій запит на ДП СЛАП «Рожищеагроліс» з приміткою надати відповідь мені і, власне, управлінню.

Минуло аж два тижні, а відповіді ні управління, ні я не отримали. Взагалі.

Телефонні дзвінки на підприємство теж не дали жодного результату. Не можна було з’ясувати чи надходив запит, хто готував чи не готував на нього відповідь. Знов звертаюся до управління. Керівник прес-служби Світлана Думська обіцяє, що попросить лісгосп нарешті відповісти.

І вона дотримує свого слова. На мою електронку врешті надходить відповідь за підписом директора ДП СЛАП «Рожищеагроліс» Анатолія Ярмолюка, в якій йдеться, що запитувана інформація на державному підприємстві є комерційною таємницею.

Нехай усі, кого ображу наступними словами, вибачать, але така логіка видається мені щонайменше дивною. Адже, наприклад, суму виручених коштів від реалізації договору мені вже повідомили. Її ж чомусь не втаємничили.

Законодавець і Кабмін визначили, що до комерційної таємниці не може бути віднесена  інформація за всіма встановленими формами державної звітності, а також дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів. Але оскільки Рожищеагроліс не вважає за потрібне відповідати про обсяг збутого лісу навіть на запит від профільного управління, то, можливо, вони мають якесь виключне право вибірково утаємничувати певні факти своєї господарської діяльності.

Сподіваюся на роз’янення медіа-юристів і реакцію уповноваженого з прав людини, адже влада вже й так дала зрозуміти, що господарська діяльність комунальних чи державних підприємств установ та організацій неконтрольована. Інша справа – приватні структури.