РОЖИЩЕ: У дитячій музичній школі свято
-
-
>
-
>
-
>
6814
В суботу, 1 жовтня, в світі відзначають День музики (англ. International Music Day), заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про проведення Міжнародного дня музики ухвалили на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році.
Район.Рожище вирішив завітати цього дня до справжніх «ковалів» музики в Рожищі – викладачів дитячої музичної школи. Зі щирою усмішкою тут зустрів нас господар Царства музики, директор Юрій Олександрович Сосовський.
«Поцілунок Бога в тім’ячко та наполеглива праця роблять з дитини талановитого музиканта», - так вважає директор Рожищенської музичної школи Юрій Сосовський.
Хочеться сказати кілька слів про цього талановитого чоловіка. Юрія Олександровича знають як толерантну, справедливу, щедру, високодуховну людину та дбайливого господаря. Він неодноразово був депутатом міської ради, членом виконкому.
Довгий час був головою районної виборчої комісії та ради директорів дитячих музичних шкіл у Волинській області. Його життєвий шлях до музики проходив через медичне училище…
Чому через медичне? А тому, що батьки так захотіли. І Юрій Олександрович не став сперечатися із найріднішими та подав документи до медучилища. Але видно Богом вже давно була вибрана дорога. І привела вона його все-одно до Луцького державного музичного училища. Ще під час навчання молодий, талановитий та наполегливий студент підробляв у районному Будинку культури.
Саме з його ініціативи був створений вокально-інструментальний ансамбль «Волиняни», який він згодом очолив та пропрацював тут більше десяти років. Як зауважує, саме тут він сформувався як музикант, як фахівець, як організатор, який завоював повагу, шану та любов своїх прихильників. Сьогодні пригадує, що хоча поєднувати навчання на стаціонарному відділенні та роботу було справою не з легких, але натхнення вистачало ще й грати на вечорах відпочинку для молоді.
По завершенню навчання Юрій Сосовський повернувся на малу Батьківщину, у рідне місто, з яким його пов’язувало і творче, і особисте життя.
На роботу в музичну школу прийшов спочатку як вчитель, згодом завуч, а от уже минуло тридцять три роки, як він очолив колектив музпрацівників. І з плином років він так і залишається наполегливим, працьовитим, з неймовірною кількістю планів, думок та нових задумів, як зробити, аби музична школа стала ще кращою, ще комфортнішою та випускала у світ ще більше талановитої молоді.
Хоча, як засвідчують нагороди, з якими повертаються вихованці із обласних та всеукраїнських конкурсів, здається, й так досить високий результат діяльності колективу музшколи. Але, Юрій Олександрович впевнений, що немає межі досконалості. І розповідає по-секрету, що все своє життя мріяв відкрити Школу мистецтв.
Окрім музичної школи, Юрій Сосовський співає в аматорських колективах РД «Просвіта» - народній аматорській хоровій капелі працівників культури району, народному аматорському вокальному ансамблі «Колорит», чоловічому вокальному квартеті, а ще поєднує Богом даний талант із вірним служінням Господеві – понад двадцять років співає в церковному хорі Свято-Михайлівського храму.
Юрій Олександрович неодноразово нагороджений за сумлінне ставлення до роботи різними відзнаками, зокрема, грамотою Міністерства культури України, грамотами та подяками обласної державної адміністрації, РДА та райради, управління культури та відділу культури.
Проте зізнається, що ніякі грамоти та нагороди так не гріють серце, як дяка та шана вихованців. Розповідає безліч історій, коли доводилося з плином часу зустрічати вже дорослих, але таких рідних та близьких колишніх вихованців і відчувати їх щиру вдячність та любов.
Музична школа – це розумно проведений позашкільний час
«З музикою народжуються і з музикою помирають, - жартує Юрій Олександрович. – А якщо чесно, то якби було в моїх силах, зробив би так, щоб мова на землі була одна, як одинакові в цілому світі музичні ноти та нотний стан. І де б ти не був мову музики зрозумієш завжди».
Про музику та музичну школу директор, здається, може говорити годинами. То й не диво, адже за майже шістдесятилітню історію її існування тут «народилося» не одне покоління талановитих музикантів.
Музична школа, як окрема структура, почала діяти з 1 вересня 1957 року. До цього вона функціонувала як філіал Луцької музичної школи №1. Наступного року святкуватиме свій ювілей.
В школі працює 22 викладачі. Мабуть неправильно назвати їх просто «викладачами», адже це дійсно талановиті люди, які вкладають всю свою душу та віддають серце вихованцям.
В школі навчається 209 діток. Нині дітей змушені відбирати на конкурсній основі, бо бажаючих просто неймовірна кількість. Як пригадує Юрій Олександрович, то були й такі часи, що він разом із викладачами їздили селами та просили діток іти навчатися музичному мистецтву.
Зараз в школі є чотири відділи: народний, духовий, струнно-смичковий та фортепіанно-теоретичний. Також діють дитячі колективи – два хори, молодших та старших класів, ансамблі скрипалістів, гітаристів та бандуристів. Районна музична школа має свої філіали в Копачівці при ЗОШ І-ІІІ ст, де працює два викладачі Олена Яремчук і Світлана Чернюк та навчається 16 діток по класу фортепіанно та гітари. Та на базі ЗОШ І-ІІІ ст Дубища, де працює викладач по класу акордеона Людмила Нівчик і навчається 6 учнів.
Діти постійно задіяні на концертах, які проходять в РД «Просвіта», займають призові місця в обласних оглядах-конкурсах, а оркестр народних інструментів викладачів ДМШ (керівник Світлана Семенюк) є дипломантом обласного огляду-конкурсу «Калинова сопілка» протягом багатьох років. Минулого року лауреатами обласних конкурсів стали учні по класу фортепіано – Станіслав Клименко, по класу баяна – Анатолій Райхерт, по класу скрипки – Ліза Соловйова та Максим Гнатченко, по класу флейти – Ілона Чирук. Дипломантами обласного огляду-конкурсу по класу бандури стали брати Михайло та Дмитро Гринюки з Вічинь.
Кожного року, як підсумок копіткої праці, школа проводить свій творчий звіт. І ті, хто мав нагоду побувати на ньому, погодяться, що діти показують неймовірно хороші результати та доводять, що їх наставники - люди талановиті та майстерні.
Не міг не згадати очільник музичної школи і про тих випускників, яких вважають своєю гордістю. Колишній учень, а нині директор Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І.Ф.Стравінського Василь Панасюк, керівник оркестру Волинського державного академічного хору Ростислав П’ятачук, студент Київської музичної академії ім. П. Чайковського по класу акордеон, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів Роман Воронка, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів та викладач Луцького державного музичного училища Олександр Ковальчук, студентка Волинського училища культури та мистецтв по класу скрипки Діана Жога та багато інших. Ряд колишніх вихованців нині викладають музичне мистецтво в Польщі, це, Антоніна Спис, Оксана Малиновська, Роксолана Івліва.
«Мої колеги – це просто чудові люди, - відповідає на запитання про колектив Юрій Сосовський. – Минулого року всі пройшли атестацію та мають вищу категорію. Особлива вдячність моєму заступнику по навчально-виховній роботі Валентині Ткачук. На її плечах тримається внутрішня робота, після скорочення секретаря-діловода та бібліотекаря, вона вправно виконує і цю роботу. Сьогодні під час урочистостей її нагородили Грамотою обласного управління культури. З досвідчених викладачів вирізняються Олена Вишневська та Олена Нівчик, які виховали не одне покоління талановитих музикантів. Дійсно заслужені нагороди сьогодні отримали Оксана Бугайова (зав. фортепіанно-теоретичний відділом), Оксана Кучинська (зав. струнно-смичковим відділом), бандуристка Марія Сова та Петро Завірюха (зав. духовим відділ). Дуже мені імпонує те, що в школу приходять молоді, талановиті викладачі, такі от як Катерина Соловйова, Олена Хиць, Олена Бабушкіна-Оніжук. Кожен з ти, кого я назвав і кого ні, – дуже хороші спеціалісти, люди, які віддаються повністю, аби навчити дітей».
І хоч сьогодні свято у працівників музичної школи, але вони вже з самого ранку займалися із вихованцями. З класів лунали звуки скрипки, фортепіано та акордеона.
Вони працюють, бо живуть музикою і прагнуть передати свої вміння талановитим дітям. Тим, у кому продовжиться їх симфонія життя.
Ірина Зенц
Коментарі