ПОГОВОРИМО: Рожище неформатне: чи існує воно?
-
-
>
-
>
-
>
3103
Джерело: lutsk.myneformat.com
Район.Рожище, надумав пригадати про неформатні культурні події різного часу, що відбувалися у нашому краї.
Бо ж коли, наприклад, озираєшся на світ, одразу можна згадати масштабний «Вудсток 69» чи сучасні «Гластонбері» або «Сігет», які збирають шалену кількість людей, а інколи і творять світову історію. До прикладу фестиваль «Вудсток» 1969 року виявився найбільшим фестивалем в світі зібравши аудиторію в 500 тисяч людей, рекорд відвідуваності не побитий і до сьогодення.
А на британський «Гластонбері» квитки розлітаються як гарячі пиріжки, за лічені години, хоча й ціни на квитки декілька сотень фунтів. До чого це ми? Просто хотілося б, щоб і в нас щось таке було. З одним «Бандерштатом» далеко не заїдемо. Хоча й той аж десь в Луцьку.
А інші районні центри й далі працюють у совковому форматі. Молоді це цікаво? Так думають хіба що 50-річні завідувачі культури, що сидять в місцевих осередках і провадять далі щось по затвердженому десь зверху плану. Залучаючи до того вихованців різних музичних чи художніх шкіл, які там вчиться за шаблонами як мінімум 50-літньої давності.
Це мабуть проблема всієї нашої системи. І, насправді, це не в образу людям, які працюють в культурній сфері району, просто ми інакше не вміємо. Це десь на рівні підсвідомості воно залишається. А потім жаліються, що наші діти не займаються творчістю по-справжньому і не конкурують на рівні хоча б держави. Точніше не так, конкурують звичайно ж, тільки серед таких же собі подібних.
Я про те, що може варто кардинально осучаснювати наші художні, музичні і інші мистецькі школи? Звертати увагу на кращі світові приклади. Тоді й молодь буде відчувати себе причетною до чогось вартіснішого та й це спонукатиме до творчості ту ж таки молодь. Але це лише риторичні роздуми.
Слід сказати, що Рожище цьогоріч приємно вразило – і організацією дня міста, і низкою (а то й навіть частотою) інших цікавих (і найголовніше – різноманітних) заходів. Але цього мало.
Критика завжди буде, критика – стимул для розвитку. Було б бажання. На мою думку, все ж варто долучати більше сучасного, більше оригінального і неочікуваного, частіше відходити від стандартів, бо ж саме в такому випадку створюється щось справді нове. Все це ліричний відступ, звичайно ж.
У цій і подальших публікаціях хотілося б згадати культурні події, що відбувалися у місті Рожище та й районі в цілому. Це і дні міста, дні молоді, і святкування Івана Купала, і просто приїзди відомих людей до нас, фестивалі. Можливо, це якось додасть ентузіазму мешканцям міста і району долучатися, відвідувати заходи та самому організовувати хоча б маленькі якісь навіть «квартирники».
Про святкування Івана Купала – свого часу візитівку містечка, вже було написано "Як святкували Купала у Рожищі. ФОТО"
А сьогодні хотілося б згадати про святкування Дня молоді у 2006 році.
Саме того року загалом на Волині якось посилився альтернативний молодіжний рух – активізувалися байкери, фестивалі (перший Бандерштат, UP fest і ін.), просто випадкові концерти посеред тижня були нормальним явищем, принаймні в Луцьку. Того року долучилося до цієї тусовки і Рожище.
Було це 24 червня, на День молоді. Назву мало це дійство – «Велика здибанка». І виглядало це справді по-молодіжному – райтери, велотріал, альтернативний концерт, граффіті-шоу, брейк і багато-багато іншого. Серед учасників свята – відомі для того часу представники своїх молодіжних течій на Волині.
До прикладу, ведучим свята був капітан КВК команди «Позитивні віруси» МС Вірус (Сергій Абрамчук), який не давав нудьгувати глядачам жодної миті, він же проводив і численні конкурси. Команда «error» і райтер Сік-one робили тоді граффіті-шоу. Музичний супровід тоді був у виконанні луцьких молодіжних гуртів «ТЗН» (там співав відомий сьогодні Сергій «Колос» Мартинюк, вокаліст гурту «Фіолет»), «Грудень», «Слід» та місцевий гурт (про який ми ще обов’язково напишемо) «Біла Тінь». Веселила публіку КВК команда з м. Луцька «Позитивні віруси». Фінансували те все, так само як і зараз – підприємці-спонсори.
Подивитись на свято приїжджали люди не тільки з сусідніх сіл, але й з Луцька і інших наближених міст. А ще всі бажаючі мали нагоду тоді поспілкуватися, зазнімкуватися і взяти автографи в лідера гурту «Тартак» Олександра Положинського, що також приїхав подивитись на дійство.
Так-так, це відбувалось в Рожищі! Нехай навіть силами не зовсім місцевими – покликаними «варягами» з Луцька.
Це зараз в Луцьку все централізовано і існує чимало спортивних чи молодіжних клубів чи організацій того чи іншого спрямування на будь який смак. Тоді ж це робилося виключно ентузіастами на громадських засадах.
Сьогоднішнє Рожище знаходиться на тій же стадії, коли варто робити все своїми силами і по-своєму, а розвиток прийде з досвідом. А ще з гаслом «творчість – для творчості», бо ж тільки коли творчість не продається – вона щира. Інших способів заробітку є чимало.
Так, не всім це буде до вподоби, але ж нас будуть оцінювати наші діти, а не наші батьки. Тож і робити варто все з поглядом вперед.
Це, мабуть, найпозитивніша стаття з цієї рубрики, але далі буде. Є ще про що писати.
Коментарі