Іванчиці та Озденіж - унікальні історичні місця
Днями працівники клубних закладів району мали змогу взяти участь у виїзному семінарі, який для них організували методисти РД «Просвіта» на базі клубу села Іванчиці. Темою семінару була пропаганда здорового способу життя.
Захід розпочав голова сільської ради Іван Олексійчук. Привітавши гостей, він зробив невеликий екскурс в давню історію села, що оповита таємничими та цікавими легендами.
Для багатьох стало відкриттям те, що на території даного населеного пункту росте, чи не найстаріше дерево на Волині – Іванчицівська липа, віком близько 350 років. Під цим деревом, якщо вірити переказам, відпочивав сам Богдан Хмельницький.
А ще колись давно, у цих місцях жив та працював ірландський парко-будівничий Діонісім Міклер. У селі Іванчиці був закладений ним прекрасний парк у стилі «ампір», і липа - єдине нагадування про це витончене творіння паркової архітектури.
Пізніше учасники семінару змогли роздивитися це дерево зблизька і сфотографуватися на згадку поряд з цією пам`яткою.
Семінар продовжила завідуюча клубом Ольга Малюга, яка представила колегам гостей – хлопців, що є вихідцями з с.Іванчиці і на сьогоднішній день досягли певних висот у галузі спорту.
Першим розповів про себе футболіст - Дмитро Дмитрук, який зараз грає за один з польських футбольних клубів. Далі познайомилися з Олександром Грилюком, який грає у футбольній команді Волинського регіонального центру з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт».
Наступним пунктом програми семінару був перегляд тематичного заходу на тему здорового способу життя, в якому взяли участь гуртківці Іванчицівського клубу. Характерним є те, що на сцені цього разу були майже одні хлопці, лише одна дівчинка розбавила цю парубоцько-артистичну команду.
В цікавій пісенно-віршованій формі аматори сцени розповіли, що народилися здоровими і хочуть цю цінність пронести через усе своє життя. А ще продемонстрували власну майстерність в окремих видах спорту, за що були нагородженні щирими глядацькими аплодисментами.
По тому, учасники семінару відвідали Храм Казанської ікони Божої Матері в селі Озденіж, де їх привітно зустрів настоятель – отець Степан.
Краса храму зачаровує, захоплює, змушує тамувати подих. І знову історія, легенди, перекази… Освячення церкви на честь Казанської ікони Божої Матері відбулося у 1885 році. Біля цієї ікони було багато різних чудес, зцілень, оздоровлень… Але на превеликий жаль, 1914 року ікону зі слідами татарських стріл забрали до Москви, замінивши подібною.
Церква села Озденіж – це унікальна споруда, які рідко трапляються на Волині. За легендою, цей храм за вказівкою російської імператриці мав бути побудований в однойменному російському містечку та помилились будівельники і возвели споруду на Волині, в українському Озденіжі. І вже сюди із Санк-Петербурга везли волами іконостас.
Ще одне передання розповідає, що нібито три церкви – Озденіжська, Буківська, Іванчицівська – з’єднані підземними ходами (за розповідями старожилів, в останню війну танк провалився між селами Іванчиці та Озженіж), а ще один найбільший хід через сусідній Шепель веде до самого Луцького замку.
Церква Казанської Божої Матері – пам’ятка архітектури державного значення.
Є на території храму є кілька історичних поховань.
Під час огляду цього дивовижного храму люди притихли, видно кожен задумався про щось своє, тільки зрідка задавали питання священику, переважно вдумливо слухали.
По завершенні цієї захопливої зустрічі найсміливіші мали змогу зазирнути до підземелля. На прощання отець Степан запросив усіх 4 листопада на Престольне свято.
Працівники клубних установ залишилися дуже задоволені програмою семінару, його пізнавальним характером. Крім цього люди мали змогу поспілкуватися між собою, поділитися досвідом, обмінятися сценаріями, які завбачливо захопили з собою, запросити один одного в гості на звітні концерти та Дні села.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі