Олег Заховайко з Рудні отримав орден
Нещодавно голова ГФ «Народна самооборона м. Рожище» Олександр Дулюк вручив орден «Народний герой України» Олегу Заховайку з Рудні.
Олег Анатолійович людина, для якої честь, звитяга, мужність та лицарство не просто обов’язок, а поклик серця.
47-річний офіцер запасу, вертолітник Олег Заховайко з Рудні, у складі екіпажу вертольота Мі-8 виконував на Сході військові завдання з перевезення особового складу та вантажів з мирних територій на окуповані і навпаки. А найголовнішою місією було вивозити поранених українських військових з передової і доправляти їх у шпиталі.
Оскільки Олег Заховайко зростав у сім’ї військового тому, завжди його вабила саме ця професія. Після проходження служби в армії він вступив на навчання до Кіровського військового училища і став авіаційним спеціалістом, бортехніком всіх типів вертольотів.
Після навчання служив в одній із частин Луцька, пізніше на Скнилівському аеродромі, а в 2002 році звільнився в запас. В цьому ж році, не уявляючи своє життя без польотів, пройшов перекваліфікацію на авіаційного техніка в Кременчуці, отримав цивільні документи та влаштувався за контрактом працювати за кордоном.
Він розповідає захоплюючі подорожі країнами, їхні традиції та смішні випадки, які з ним там траплялися. Африка, Конго, Судан, Афганістан далеко не всі країни в який довелося працювати Олегу Заховайку під егідою американської компанії.
В 2013 році закінчився контракт… Здавалося все, закінчилася місія… Та ні, життя готувало йому чергові випробовування.
- Ніколи б не подумав, що війна прийде на рідну землю, - розповідає Олег Анатолійович. – Та кому, як не мені, військовому, треба було ставати на її захист? Тому відразу пішов з колегами до райвійськкомату, а далі була вже частина… Потім Схід…
Чугуїв, Орехово, Побєда, Краматорськ, Щастя… Старенький вертоліт Мі-8, бортовим техніком якого рік прослужив Олег Заховайко перевіз не одну сотню поранених, дітей та, на жаль, загиблих. Команда вертолітників були янголами-охоронцями для бійців. Хоча, наразі, всім добре зрозуміло, що для ворога, медики, друга найголовніша ціль після командира, а червоний хрест на грудях – це радше ціль, ніж заборона.
Ось такі вони наші захисники – людяні, добрі та віддані сини рідної Батьківщини.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі